Етіологія, клініка, патогенез пошкоджень суглобів. Лікування переломів кісток плечового суглоба, травм та ушкоджень колінного та гомілковостопного суглобів. Клініко-фізіологічне обґрунтування застосування кінезотерапії як методу фізичної реабілітації.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Вищий навчальний заклад Відкритий міжнародний університет розвитку людини „Україна Горлівський регіональний інститут Кафедра фізичної реабілітації Кваліфікаційна робота за темою: Кінезотерапія хворих після хірургічного втручання з приводу переломів кісток суглобів 2009 Зміст Вступ ГЛАВА І. КІНЕЗОТЕРАПІЯ ХВОРИХ ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНОГО ВТРУЧАННЯ З ПРИВОДУ ПЕРЕЛОМІВ КІСТОК СУГЛОБІВ Розділ 1. Етіологія, клініка, патогенез пошкоджень суглобів, лікування та реабілітація при них 1.1 Види переломів кісток суглобів 1.1.1 Переломи кісток плечового суглоба 1.1.2 Травми ліктьового суглоба 1.1.3 Ушкодження колінного суглоба 1.1.4 Ушкодження гомілковостопного суглоба 1.2 Загальні принципи реабілітації при переломах кісток суглобів Розділ 2. Клініко-фізіологічне обґрунтування застосування кінезотерапії з метою лікування пошкоджень суглобів 2.1 Кінезотерапія, як метод фізичної реабілітації при лікуванні переломів кісток суглобів 2.2 Дозування фізичного навантаження 2.3 Рухові режими (режим рухів) 2.4 Засоби кінезотерапії які використовуються при лікуванні переломів кісток суглобів 2.4.1 Лікувальна гімнастика 2.4.2 Гімнастика у воді (гідрокінезотерапія) 2.4.3 Ранкова гігієнічна гімнастика 2.4.4 Дозовані прогулянки, теренкур ГЛАВА II. ВЛАСНА ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА Розділ 1. Загальна характеристика хворих Розділ 2. Методи проведення дослідження 2.1 Методика проведення вимірювання кардіо-респіраторної системи 2.2 Вимір рухів у суглобах 2.3 Вимір сили мязових груп верхньої кінцівки 2.4 Загальна методика рентгенологічного дослідження 2.5 Ортостатична проба 2.6 Проба Штанге Розділ 3. Реабілітація спостережуваних хворих 3.1 Математико-статистичний метод обробки даних, отриманих в ході експерименту за Ст’юдентом 3.2 Кінезотерапія підгрупи А (хворі з травмами плечового суглобу) 3.3 Кінезотерапія застосована у підгрупі Б (пошкодження в ліктьовому суглобі) Розділ 4. Аналіз отриманих результатів 4.1 Математико-статистичний метод обробки даних, отриманих у ході експерименту, за Ст’юдентом Висновки Список використаної літератури Додатки перелом травма суглоб кінезотерапія ВСТУП Організм людини досить часто піддається різним травматичним факторам зовнішнього середовища. Запропонувати комплексну методику передопераційної підготовки й післяопераційного ведення хворих, спрямовану на профілактику ускладнень і поліпшення результатів лікування; Організувати ефективну роботу з пацієнтами, віднайти індивідуальний підхід до кожного, сприяти залученню їх до самостійних занять кінезотерапією ; Провести дослідження функціонального стану хворих до і після курсу реабілітації, визначити вірогідність відмінностей, згідно математико-статистичного аналізу за Стьюдентом; На підставі аналізу результатів лікування зробити висновки щодо доцільності проведеної нами роботи Об’єкт дослідження: хворі які отримали ушкодження суглобів і перебувають на стаціонарному лікуванні, в травматологічному відділенні Міської лікарні №2 Предмет дослідження: вплив обраних нами методів фізичної реабілітації та зокрема кінезіотерапії на строки, доцільність та якість лікування хворих Робоча гіпотеза: впровадження до процесу лікування, обраних нами комплексних методик кінезотерапії, сприятиме регенерації пошкоджених тканин, відновленню втрачених функцій суглобів, зменшенню болючого синдрому, скорочення строків перебування на стаціонарному лікуванні, підвищенню основних життєво важливих показників організму хворих. ЕТИОЛОГІЯ, КЛІНІКА, ПАТОГЕНЕЗ ПОШКОДЖЕНЬ СУГЛОБІВ, ЛІКУВАННЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЯ ПРИ НИХ 1.1 Види переломів кісток суглобів 1.1.1 Переломи кісток плечового суглоба Перелом - це порушення цілісності кістки під впливом зовнішньої сили, що перевищує запас міцності кістки. Переломи плечової кістки відбуваються в результаті удару або падіння на руку. Передпліччя укладається під кутом 35- 45° у ліктьовому суглобі на змієподібну повязку Е. Ф. Древинг (широкий марлевий бинт), оповиту подвійним туром навколо нижньої третини передпліччя, лучезап’ястного суглоба й кисті. Вправи виконуються сидячи й стоячи з легким нахилом убік ушкодженої руки. Крім загальрозвиваючих і дихальних вправ застосовуються наступні спеціальні вправи: згинання й розгинання пальців, тильне й долонне згинання кисті в лучезап’ястному суглобі, кругові рухи кистю, згинання й розгинання передпліччя в ліктьовому суглобі, піднімання надпліччя, відведення й приведення плеча з невеликою амплітудою, тримаючись за косинку; зведення і розведення лопаток; згинання й розгинання плеча з невеликою амплітудою, тримаючись за косинку; ізометричні напруги дельтоподібного мяза й ін., маятникоподібні рухи хворою рукою уперед, назад, у сторони, кругові з нахилами тулуба убік ушкодженої кінцівки. Хворий виконує різноманітні рухи пальцями й у лучезап’ястном суглобі, пронацию й супінацію передпліччя, згинання й розгинання в ліктьовому суглобі. У період відносної іммобілізації основне завдання ЛФК - поступове відновлення рухливості суглоба й нормалізація функції мязового апарата кінцівки. У перший період заняття