Реабілітація як відновлення фізіологічного процесу хворої людини, стадії та особливості її проведення, умови ефективності та успішності маніпуляцій. Лікування дітей, хворих на дитячий церебральний параліч методикою кінезіотерапії професором Козявкіним.
Аннотация к работе
Зміст Вступ 2 1. Поняття реабілітації 4 2. Кінезіотерапія 12 2.1 Поняття кінезіотерапії 12 2.2 Метод кінезіотерапії 16 2.3 Вживання активних методів лікування 18 2.4 Вживання пасивних методів лікування 22 3. Оцінка ефективності медичної реабілітації 24 3.1 Досвід лікування дітей з ДЦП по методиці В. Козявкіна 24 3.2 Проведення експерименту згідно методики В. Козявкіна 39 Список літератури 44 Вступ Значна поширеність захворювань і травм, складність і стійкість порушення функцій, що тривалою і часто стійкою втратою працездатності, ставлять проблему медичної реабілітації хворих в ряд найважливіших медико-соціальних проблем охорони здоровя. Багатолітня розробка авторами проблем реабілітації при різній патології дозволила викласти свої уявлення про відновне лікування, обґрунтувати необхідність комплексних реабілітаційних заходів, направлених на стимуляцію регенеративних для реституції процесів, посилення компенсаторних механізмів, а також запропонувати нові технологічні підходи до відновного лікування хворих при різних травмах і захворюваннях. На базі сучасних фізіологічних і клінічних концепцій створені теоретичні основи лікувальної фізкультури, систематизовані фізичні вправи і визначені методичні положення до їх вживання. В результаті багаточисельних експериментальних і клінічних досліджень і спостережень показана висока ефективність методу лікувальної фізкультури при різних захворюваннях і травмах, значно розширені показання до застосування різних засобів лікувальної фізкультури, виявлені механізми їх лікувальної дії на різні функції органів і систем організму. У основі позитивного ефекту, що отримується при вживанні засобів лікувальної фізкультури, лежить процес дозованого тренування, ведучій до підвищення функціональних здібностей всього організму і окремих його систем і органів. Практичне значення теми - у вживанні викладеної методики В. Козявкина можна значно поліпшити фізичний стан дітей. Реабілітація починається відразу після постановки діагнозу, часто реабілітаційні заходи починаються в реанімаційних відділеннях відразу після проведення операції. У Україні реабілітація визначається як система державних, соціально-економічних, медичних, професійних, педагогічних, психологічних і інших заходів, направлених на попередження розвитку патологічних процесів, що наводять до тимчасової або стійкої втрати працездатності, на ефективне і раннє повернення хворих і інвалідів в суспільство і до суспільно-корисної праці. Правові і всегромадські підходи до проведення реабілітаційних заходів ґрунтуються на виданих національними і міжнародними органами документах по організації проведення реабілітаційних заходів, таких, як: 1) стандартні правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів (Накази Генеральної асамблеї Організації Обєднаних Націй від 20 грудня 1993 р. Резолюція №48/43); 2) Хартія третього тисячоліття (прийнята Генеральною асамблеєю міжнародної реабілітації. Перший етап - клінічний. Залежно від характеру захворювання це фізіотерапевтичні процедури, лікувальна фізкультура, дієтичне живлення, лікувальний охоронний режим, а також режим рухової активності.