Кількісний аналіз і топографічне картирування ЕЕГ при транзиторних ішемічних нападах у хворих на ранню цереброваскулярну патологію в динаміці медикаментозної корекції - Автореферат

1996 року в Україні налічувалось майже 2 млн. осіб із судинними захворюваннями головного мозку, з них майже 100 тис. чоловік перенесли інсульт, смертність склала 220 чоловік на 100 тис. населення, що виявилось одним із найвищих показників у Європі [Зозуля І.С., 1995-1996; Віничук С.М., 1998]. Біоелектрична активність (БЕА) головного мозку у випадках ранньої цереброваскулярної патології (РЦВП) вивчена недостатньо; наявні відомості, одержані на підставі традиційного візуального аналізу електроенцефалограми (ЕЕГ), мають розрізнений, нерідко суперечливий та схематичний характер [Гафуров Б.Г., 1992; Жирмунська О.О., 1992]. Для досягнення цієї мети вирішувались основні завдання: Визначити характер змін біоелектричної активності головного мозку при ранній цереброваскулярній патологіі за даними візуального, кількісного аналізу та топографічного картирування ЕЕГ. Уперше на підставі комплексного клініко-нейрофізіологічного обстеження, яке включало кількісний аналіз та топографічне картирування ЕЕГ, у хворих з транзиторною ішемічною атакою при ранній цереброваскулярній патології отримані нові кількісні ЕЕГ-критерії, що характеризують функціональний стан головного мозку, встановлені взаємовідношення між цими характеристиками і варіантами порушень церебральної і центральної гемодинаміки. На підставі результатів дослідження запропоновані кількісні показники і картограми біоелектричної активності, які дозволяють обєктивно відбити особливості функціонального стану головного мозку, рівень і характер порушень при транзиторній ішемічній атаці у хворих на ранню цереброваскулярну патологію, що у взаємозвязку з клініко-гемодинамічними даними покращує діагностику, підвищує на ранніх етапах ефективність профілактики і результативність госпітального етапу лікування у даної категорії хворих.(1984, 1997) в контрольній групі з 25 осіб у 17 чоловік (68%) домінували 1, 2 і 3-я групи ЕЕГ, нерідко (5 пацієнтів; 20%) траплялись криві 4-6-ої груп, ще рідше (3 чоловіка; 12%) - групи 9 и 11. Повільні форми активності (дельта і тета), які мали малу амплітуду, були знайдені лише в передніх відділах мозку, бета-активність, як правило, була відсутня (22 пацієнти; 88%). ЕЕГ не мала МПА у 34 випадках (89,5%); при цьому початкові групи ЕЕГ траплялись декілька рідше, ніж у здорових осіб: групи 1, 2 і 3 - у 23 досліджуваних (60,5%), групи 4-6 - у 7 осіб (18,7%), групи 11-20 - у 3 пацієнтів (7,8%); решту варіантів паттерну ЕЕГ можна було схарактеризувати як “ослаблені”, “плоскі”, що траплялось у 5 досліджуваних (13%). Альфа-активність залишалась регулярною у 13 пацієнтів (37,5%), або слабко дезорганізованою (20 чоловік; 52,7%); дельта-і тета-активність були виражені слабко і були відсутніми у 13 осіб (34,2%); бета-хвилі не реєструвались у 15 чоловік (39,5%); функціональні проби не викликали реакцій у 3 обстежуваних (7,9%). Альфа-активність можна було схарактеризувати як дезорганізовану в 16 досліджуваних (45,7%), при цьому помітно збільшувався індекс і амплітуда дельта-і тета-хвиль у 19 осіб (54,2%), особливо в “ураженій” півкулі; бета-активність, переважно низької частоти, мала тенденцію до наростання у 7 чоловік (20%).В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розвязання наукової задачи розширення діагностичних можливостей електроенцефалографії (ЕЕГ) при транзиторній ішемічній атаці у хворих на ранню цереброваскулярну патологію, що виявляється у розробці нових кількісних діагностичних і прогностичних ЕЕГ-критеріїв у зіставленні з клініко-гемодинамічними показниками. Прогресування цереброваскулярної патології призводить до змін біоелектричної активності головного мозку: у разі початкових проявів недостатності кровопостачання мозку-дисциркуляторній енцефалопатії 1 ст. вони виражені нерізко - як легкі порушення амплітуди, потужності, частоти і періодичності альфа-ритму; у разі транзиторній ішемічній атаці вони значніші - з фокальними розладами, міжпівкульовою асиметрією та вираженим ослабленням біоелектрогенезу, причому кількісний аналіз і топографічне картирування ЕЕГ достовірно частіше виявляють порушення біоелектричної активності, ніж традиційний візуальний аналіз. Транзиторна ішемічна атака в басейні внутрішньої сонної артерії характеризується міжпівкульовою асиметрією біоелектричної активності: в “ураженій” півкулі середня частота спектра зміщена у ділянку низьких частот і переважає повільна активність, у “здоровій” гемісфері превалює альфа-активність. Просторово-часова організація біоелектричної активності показує неузгодженість звязків: при транзиторній ішемічній атаці в басейні внутрішньої сонної артерії в “ураженій” гемісфері знижені внутрішньопівкульові звязки нормальних фізіологічних ритмів і збільшені між-та внутрішньопівкульові щодо повільних частот; у випадках транзиторної ішемічної атаки в вертебро-базилярному басейні знижені коефіціенти кроскореляції, зменшена міжпівкульова когерентність усіх видів частот і в цілому ЕЕГ, збільшений часовий зсув, можливо посилення внутрішньопівкульових звязків щодо повільних частот у передніх ві

Основний зміст роботи