Аналіз філософського розумового експерименту, запропонованого у кінофільмі, в рамах якого моделюється ситуація, в якій людина перетворюється на гібрид людини і машини, основу якого становить людина. Розгляд позицій щодо ставлення до кіборгізованої людини.
Аннотация к работе
Кінофільм Robocop (2014) досліджує, що таке бути кіборгом як кіборгізованою людиною, та показує, що до кіборгізованої людини можливі три види ставлення: кіборгізована людина більше не сприймається як людина, до неї ставляться як до робота (погляд Реймонда Селларса); кіборгізована людина сприймається як людина, до неї ставляться як до людини (погляд Алекса Мерфі); кіборгізована людина сприймається як людина, до неї ставляться як до людини, але при цьому вважається, що на фізичному рівні між людиною та роботом немає жодної відмінності (погляд доктора Деннета Нортона). Кинофильм Robocop (2014) исследует, что значит быть киборгом как киборгизированным человеком, и показывает, что к киборгизированному человеку возможны три вида отношения: киборгизированный человек не воспринимается как человек, к нему относятся к роботу (точка зрения Рэймонда Селларса); киборгизированный человек воспринимается как человек, к нему относятся как к человеку (точка зрения Алекса Мерфи); киборгизированный человек воспринимается как человек, к нему относятся как к человеку, но при этом считается, что на физическом уровне между человеком и роботом нет разницы (доктор Деннетт Нортон). Third kind of treatment shown by Doctor Dennett Nortons position is to perceive a cyborgizated human being as a human and to treat of him as a human being but at the same time to think that at the physical level there is no difference between a human being and a robot. Виокремлення двох типів кіборгів є наслідком двох підходів до розвязання проблеми взаємодії між людиною та машиною (докладно див.: [3]): 1) американський інформатик та когнітивіст Джон Маккарті, який вигадав і запровадив словосполучення «штучний інтелект» у 1955 році, запропонував розробляти технології відтворення людських здатностей у машинах (це - кіборг як робот із людськими органами); 2) американський інженер-компютерник Дуглас Енґельбарт (винахідник гіпертексту, графічного інтерфейсу користувача, групових онлайн-конференцій, компютерної миші та текстового редактора), на честь якого названий «закон Енґельбарта», запропонував використовувати компютери для «посилення» чи розширення здатностей людини, а не для її копіювання чи заміни (це - кіборг як людина, що посилена біомехатронно). Робот може бути скільки завгодно подібним зовні до людини, але якщо щось у ньому буде видавати робота, а не людину (наприклад, знання про те, що перед людиною робот, або ж відкривання його неприродних нутрощів або ж прояв здатностей, які людина природно не може мати), то це може викликати в людини побоювання, страх і навіть огиду Можливість на рівні зовнішності відтворення та заміни роботом людини може викликати в людини ефект «моторошної долини», на чому часто, свідомо чи ні, спекулює наукова фантастика (уже згаданий вище Т-800 у виконанні Арнольда Шварценеґґера чи андроїд Еш у виконанні Ієна Голма в «Чужому» (Alien, 1979) Рідлі Скотта).