Визначення понять "глобальне інформаційне середовище" та "кібербезпека". Функціональність інформаційних структур США. Аналіз інформаційної доктрини України та основ зовнішньополітичної інформаційної політики. Інформаційна війна з Російською Федерацією.
Аннотация к работе
Інформація може бути як у вигляді засобу захисту, так і нападу, і все буде залежати лише від того, чий ресурс та пропаганда будуть потужнішими. За останні 5-7 років глобальний кіберпростір усе більшою мірою розглядається всіма державами світу як один із найважливіших безпекових пріоритетів, оскільки його функціонування стає визначальним чинником розвитку економіки, військового, соціального та інших секторів. Можна з упевненістю говорити, що нині кіберпростір переживає час «неосередньовіччя» з усіма його атрибутами: відсутність чіткого міжнародного права, розбудова системи відносин «клієнт-патрон», формування своєрідних «феодальних угідь» в інформаційній сфері. Водночас сучасний кіберпростір і ті процеси, які нині відбуваються в ньому, значно нагадують проблеми часів холодної війни, для якої були характерні високі рівні латентних загострень на міжнародній арені, непрямі методи боротьби (передусім активізація розвідувальної діяльності всіх сторін глобального протистояння), перенесення конфліктів на територію третіх країн (наприклад у формі протистоянь за сфери впливу) та гонка озброєнь (у даному випадку - «кіберозброєнь»). У таких умовах виняткового значення для забезпечення національних інтересів та їх захисту на міжнародному рівні набуває ефективність механізмів забезпечення кібербезпеки держави та вирішення тих проблем, які виникають на шляху їх розбудови.Сьогодні інформаційний фонд розрізняється як за змістовними і видовим ознаками, так і за видами носіїв інформації (книги, аудіо та відеокасети, компакт - диски, електронні видання та ін.). Існують базові властивості, до них можна віднести: інформація має властивість наповнювати будь який наданий їй простір і зберігатися незмінно в такому стані довгий час; Відповідно, основними функціями інформаційного простору є реалізація оперативного обміну інформацією та її зберігання в такій формі, яка забезпечить подальше використання в процесі відтворення знань, тобто не тільки збереження примірника, а й ідентифікацію змісту. Тому можна говорити про когнітивну функцію цього простору, що сприяє перетворенню інформації в індивідуальне знання користувачів (цей складний процес не до кінця вивчений наукою), а останнього через створення користувачами текстів - в інформацію. З накопичення великої кількості інформації виникає потреба правильного розміщення інформації у інформаційному середовищі та забезпечення пошукової доступностіінформації у цьому середовищі.У цей період основне завдання інформаційної безпеки полягала у захисті відомостей про події, факти, майно, місцезнаходження та інших даних, що мають для людини особисто або співтовариства, до якого він належав, життєве значення. II етап - починаючи з 1916 року - повязаний з початком використання штучно створюваних технічних засобів електро-і радіозвязку. Основним способом забезпечення інформаційної безпеки в цей період було поєднання організаційних і технічних заходів, спрямованих на підвищення захищеності радіолокаційних засобів від впливу на їх приймальні пристрої активними маскують і пасивними імітують радіоелектронними перешкодами[1,с.120]. VI етап - починаючи з 1973 року - повязаний з використанням ультрамобільних комунікаційних пристроїв з широким спектром завдань. Як показує уважний аналіз історії інформаційна безпека, або кібербезпека мала у процесі свого формування шість етапів: до 1916 року - характеризується використанням природно виникали засобів інформаційних комунікацій, починаючи з 1916 року - повязаний з початком використання штучно створюваних технічних засобів електро-і радіозвязку, починаючи з 1935 року - повязаний з появою радіолокаційних і гідроакустичних засобів, - починаючи з 1946 року - повязаний з винаходом і впровадженням у практичну діяльність електронно-обчислювальних машин (компютерів), починаючи з 1965 року - обумовлений створенням і розвитком локальних інформаційно-комунікаційних мереж, починаючи з 1973 року - повязаний з використанням ультрамобільних комунікаційних пристроїв з широким спектром завдань, починаючи з 1985 року - повязаний із створенням і розвитком глобальних інформаційно-комунікаційних мереж з використанням космічних засобів забезпечення.Для проведення аналізу поняття КБТ пропонується обрати такі критерії: 1) розуміння під КБТ реалізацію терористичних актів у КБП, тобто компоненти КБП є фактично інструментом для здійснення терористичних дій (Instrument); 2) використання компонентів КБП як предмет злочинних посягань (Subject); 3) використання КБП у суміжних цілях (ADJTARGET) [3,с.15]. 2), можна провести певне диференціювання усієї множини визначень на три категорії відповідно до кожного із зазначених критеріїв: 1) Віднесення до КБТ терористичних дій (обовязкова присутність усіх ознак традиційного тероризму), реалізованих за допомогою сучасних інформаційних та комунікаційних технологій - це класичний випадок КБТ = «тероризм» «КБП» [3,с.16]. За оцінками російських експертів у сфері інфобезпеки В.Овчінского і Е.Ларіной, «Альянс червоних хакерів» є неформальною, але керованою
План
ПЛАН інформаційний війна кібербезпека політика
ВСТУП
1. ОСНОВИ КІБЕРБЕЗПЕКИ У СУЧАСНОМУ СВІТІ
1.1 ПОНЯТТЯ ГЛОБАЛЬНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ
1.2 ПОНЯТТЯ «КІБЕРБЕЗПЕКА»
1.3 ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ КІБЕРБЕЗПЕКИ
2. ІНОЗЕМНИЙ КІБЕР ДОСВІД
2.1 БОРОТЬБА З КІБЕРТЕРОРИЗМОМ
2.2 ІНФОРМАЦІЙНІ СТРУКТУРИ США, ЇХ ФУНКЦІОНАЛЬНІСТЬ
2.3 ІНФОРМАІЙНИЙ ПРОСТІР ЄС, БОРОТЬБА З НЕСАНКЦІОНОВАНИМКОНТЕНТОМ
3. УКРАЇНСЬКИЙ ІНФО ПРОСТІР
3.1 ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ПОНЯТТЯ «КІБЕРБЕЗПЕКА» В УКРАЇНСЬКОМУ ІНФО ПРОСТОРІ НА ПРАКТИЦІ
3.2 ІНФОРМАЦІЙНА ДОКТРИНА УКРАЇНИ ТА ОСНОВИ ЗОВНІШНЬО ПОЛІТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ, З ОГЛЯДУ НА ЗАГРОЗИ
3.3 ІНФОРМАЦІЙНА ВІЙНА З РФ ЯК ВИКЛИК СЬОГОДЕННЯ - ДВИГУН РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ ЦИФРОВОГО СУСПІЛЬСТВА