Дослідження біографічних відомостей намісників Свято-Михайлівського Видубицького монастиря та їхнього внеску у розбудову Видубицької обителі. Особливості проведення секуляризаційної реформи, за якою всі монастирі були позбавлені землеволодінь і селян.
Аннотация к работе
Ігумени Свято-Михайлівського Видубицького монастиря XVIII ст. Їхній вплив на розвиток обителі протодиякон Василій Дідора Анотація Основну увагу даної статті зосереджено на дослідженні біографічних відомостей намісників Свято-Михайлівського Видубицького монастиря, та їхньому внеску у розбудову Видубицької обителі. Ключові слова: Свято-Михайлівський Видубицькиймонастир, обитель, митрополит, намісник, ігумен, чернеча братія. намісник монастир видубицький секуляризаційний XVIII ст. принесло Свято-Михайлівському Видубиць- кому монастирю великі несподіванки. Саме в період його ігуменства (1696 - 1709), на кошти стародубського полковника Михайла Андрійовича Миклашевського у Видубицькій обителі були збудовані новий Георгіївський собор і Спа- со-Преображенська трапезна церква. Нам не вдалося знайти достовірної інформації, яка б засвідчила яку роль у справі будівництва відіграв ігумен Варлаам, адже на той час монастир підпорядковувався безпосередньо митрополитові Варлаамові Ясинському, і саме він, як вважають численні дослідники, спонукав стародубського полковника Михайла Миклашевського на таке велике будівництво. В період ігуменства Варлаама гетьман Іван Мазепа видав Видубицькому монастирю ряд універсалів, якими дарував і підтверджував право власності монастирем над численними земельними угіддями. Наступником Варлаама на Видубицькому ігуменстві став Лаврентій Горка. Архімандрит Іоаникій Сеню- тович в чолобитній Петру I від 4 травня 1719 р., скаржився, що після пожежі 1718 р. Печерська обитель перебуває у дуже скрутному становищі, і для того, щоб її швидше відновити, просив приписати до неї Видубицький монастир з його маєтностями. Помер Ігумен Феодосій 25 березня (7 квітня) 1737 р. і був похований митрополитом Рафаїлом Заборовським за участю ігумена Лубенського Мгарського Спасо-Преобра- женського монастиря Тимофія Щербацького (майбутнього Видубицького ігумена), у склепі Чудо-Михайлівської церкви, тобто у Свято-Георгіївському соборі [7, арк. Ігумен Яків Воронковський, справедливо згадує Варфоломія тільки в тому, що: «При сем правителе на каменной трапезе кришка деревяна од комена кухенного сгорела, а с нею и церков князем Всеволодом устроена святого архистратига Михаила, а потом названной Благовещения пресвятой Богородицы мурованной церкви предел олтарик деревяний, где был престол, от пожару 1760 года апрели 16 сгорел» [40, арк.