Процес демократизації та гуманізації відносин учителів і старшокласників у позаурочній шкільній роботі, виховання людини, яка має високий рівень самосвідомості, творчої активності, керується у своїй діяльності та поведінці гуманістичними цінностями.
Аннотация к работе
Саме гуманізація відносин допоможе учневі усвідомити обєктивну реальність як "світ людини", ввести вихованця у силове поле культури, сприяти вихованню гуманності. Майже не застосовується демократичний й інтегративний стилі педагогічного спілкування, недостатньо уваги надається виховуючому діалогу педагога і вихованця, відсутні продуктивні технології виховання та інноваційні форми і методи формування гуманності, все ще низький рівень психологічної культури вчителів і учнів, відсутні цілісність і системність у вихованні гуманних стосунків. У дослідженні перевага надається учням старшого шкільного віку, оскільки у юнацькому віці, як свідчить аналіз психолого-педагогічної літератури (Божович Л.І., Кон І.С. та ін.), проблема взаємин з учителем видається надзвичайно гострою. У позаурочній роботі вчитель може застосовувати арсенал нетрадиційних методів виховання для розвитку субєктності учня. Відповідно до мети і завдань дослідження була сформульована гіпотеза: ефективність процесу формування гуманних взаємин учителів і старшокласників у позаурочній роботі значно підвищиться, якщо буде забезпечена субєкт - субєктна взаємодія і співтворчість педагогів і вихованців у спільній діяльності, що взаємозбагачує їх; спілкування учителів і учнів здійснюватиметься на основі ціннісного ставлення один до одного і паритетного діалогу; будуть створені умови для морального розвитку і саморозвитку старшокласників; педагоги і вихованці оволодіють методами самопізнання і самокорекції своєї поведінки.У першому розділі "Проблема гуманізації взаємин учителів і старшокласників загальноосвітньої школи в теорії і практиці шкільного виховання" здійснений педагогічний аналіз сутності та змісту гуманізації взаємин учителів і учнів старшого шкільного віку, визначені теоретичні основи цього феномену і фактори, що забезпечують процес становлення і розвитку взаємин у позаурочній роботі, охарактеризовані критерії і рівні сформованості гуманних взаємин педагогів і старшокласників. Специфіка дослідницької теми, що сфокусована на особистісних стосунках та їх гуманістичній спрямованості, потребує аналізу базових для цього феномену понять: "спілкування", "ставлення", "взаємини", "гуманізм", "гуманність", "особистість". Вивчення та аналіз робіт вітчизняних та зарубіжних психологів (Балл Г.О., Бех І.Д., Бодальов О.О., Киричук О.В., Маслоу А., Мясищев В.М., Роджерс К., Рубінштейн С.Л., Фром Е.) дозволили зробити концептуальні висновки, адаптовані до завдань нашого дослідження: - особистість характеризується ставленням до світу, природи, суспільства, людей, до самої себе; Зміст стосунків може бути розглянутий як внутрішній контакт між учителем і вихованцем, характер особистих звязків, коли вчитель поважає дитину, її вчинки і дії, а учень - вимоги вчителя. Ми дійшли висновку, що гуманізація взаємин учителів і старшокласників при особистісно орієнтованому вихованні найбільш ефективно здійснюється тоді, коли культивується діалогічна стратегія взаємодії з учнем, визнається його право бути самим собою, право на власне життя, його стосунки будуються на основі автономності, вільного вибору і волевиявлення.Успішне вирішення завдань виховання перебуває у прямій залежності від характеру взаємин педагога і вихованця. Ключове значення для гуманізації взаємин учителів і старшокласників має особистісно орієнтована технологія виховання як засіб організації життєдіяльності учнів на основі методів виховання, що мають особистісну спрямованість і стимулюють до морального саморозвитку і самовдосконалення. Розширення прав і свобод учнів, надання їм можливості самостійно приймати рішення, брати на себе відповідальність забезпечують вихід у систему співпраці і ставлення вчителя й учня один до одного як до вищої цінності, формують вільну і відповідальну особистість, яка здатна бути ініціативною і творчою, дозволяють розкрити їй свій особистісний потенціал. Наше дослідження не претендує на вичерпаний розгляд проблеми гуманізації взаємин учителів і старшокласників. Подальшого дослідження потребують питання виховання ціннісного ставлення до людини, вплив емпатії на становлення і розвиток людяності в учнів, механізми гуманізації взаємин учителів і школярів.
План
Основний зміст роботи
Вывод
1. Успішне вирішення завдань виховання перебуває у прямій залежності від характеру взаємин педагога і вихованця.
2. Педагогічне спілкування визначає зміст і характер взаємин учителів і школярів, його спрямованість. Воно продуктивне тоді, коли здійснюється субєкт-субєктна взаємодія вчителя і учня. Більш ефективною для гуманізації взаємин педагогів і старшокласників є модель діалогічного спілкування. Вона дозволяє перейти від установки на себе до установки на партнера по спілкуванню, що веде до взаєморозуміння, попереджує конфлікти.
3. Ключове значення для гуманізації взаємин учителів і старшокласників має особистісно орієнтована технологія виховання як засіб організації життєдіяльності учнів на основі методів виховання, що мають особистісну спрямованість і стимулюють до морального саморозвитку і самовдосконалення. У її основі - модель субєкт-субєктної взаємодії, діалогічна співпраця педагогів і вихованців, духовне спілкування.
4. Особистісно орієнтована технологія виховання більш успішно реалізується за клубної організації життєдіяльності старшокласників, демократизації всього шкільного життя. Розширення прав і свобод учнів, надання їм можливості самостійно приймати рішення, брати на себе відповідальність забезпечують вихід у систему співпраці і ставлення вчителя й учня один до одного як до вищої цінності, формують вільну і відповідальну особистість, яка здатна бути ініціативною і творчою, дозволяють розкрити їй свій особистісний потенціал.
5. Механізмами формування гуманних взаємин учителів і старшокласників є довіра й інтерес до субєкта взаємин, здатність до емоційної орієнтації.
6. Регулятивним механізмом установлення гуманних взаємин є рефлексивно-критичний аналіз своїх дій і вчинків.
Наше дослідження не претендує на вичерпаний розгляд проблеми гуманізації взаємин учителів і старшокласників. Ця проблема багатоаспектна. Подальшого дослідження потребують питання виховання ціннісного ставлення до людини, вплив емпатії на становлення і розвиток людяності в учнів, механізми гуманізації взаємин учителів і школярів.
Основні положення дисертаційного дослідження відображені в публікаціях
1.Чи комфортно учневі в школі? // Нариси досліджень у галузі гуманітарних наук в педвузі: Зб. наукових та науково-методичних праць.-Вип. 3.-Горлівка: ГДПІІМ,1997.-С.107 - 112.
2.Аналіз взаємин "учитель-учень" у практиці сучасної школи // Нариси досліджень у галузі гуманітарних наук в педвузі : Зб. наукових та науково-методичних праць.-Вип. 2.-Горлівка: ГДПІІМ, 1996.-С.162 - 167.
3.Особистісно орієнтований підхід до учня як головний фактор гуманізації взаємин із ним // Нариси досліджень у галузі гуманітарних наук в педвузі : Зб. наукових та науково-методичних праць.-Вип. 4.-Горлівка: ГДПІІМ, 1998.-С.86 - 91.
4.Гуманізація взаємин учителів і учнів у позаурочній роботі засобами художньої літератури // Наукові записки Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди.-Вип.10 (21).- Харків,1998. - С.186 - 189.
5.Гуманізація взаємин учителів і старшокласників у позаурочній роботі // Психологія: Зб. наукових праць Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова.- Вип 3.-К.,1998.-С.88 - 94.
6.Педагогічні умови гуманізації взаємин учителів і учнів у школі // Нариси досліджень у галузі гуманітарних наук в педвузі: Матеріали конференції. - Горлівка: ГДПІІМ, 1995.-С.105 - 107.
7.Наследие французских гуманистов в современной педагогической ситуации // 1У Міжнародна конференція "Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур: Матеріали."-Т.2.-Ч.1.-Дніпропетровськ: ДГУ,1997.-С.136-139.
8.Педагогические идеи Ж.-Ж. Руссо в гуманизации взаимоотношений учителей и учащихся современной школы //Міжнародна конференція "Франція та Україна, науково-практичний досвід діалогу національних культур: Зб. наукових праць".-Т.1.-Ч.2.-Дніпропетровськ: ДГУ, 1998.-С.63 - 66.
9.Учение М.М. Бахтина о диалоге личностей в современной педагогической ситуации // Наследие М.М. Бахтина и проблемы развития диалогического мышления в современной культуре: Тезисы международной научной конференции 28 -30 ноября 1996г. - Донецк,1996.-С.47 - 49