Наукове обґрунтування основних теоретичних підходів до гуманізації виховного процесу у загальноосвітній приватній школі. Визначення організаційно-педагогічних умов та ефективності інноваційних форм і методів гуманізації виховання старшокласників.
Аннотация к работе
У дослідженні основна увага надавалась гуманізації виховного процесу старшої школи, оскільки саме цей вік учнів дозволяє ефективно зафіксувати кінцевий результат послідовних дій педагогічного колективу, спрямованих на формування особистісно орієнтованого педагогічного середовища. Поряд з цим аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження вказує на те, що до цього часу недостатньо вивчені педагогічні умови гуманізації виховного процесу; результати застосування особистісно орієнтованих технологій у вихованні старшокласників; педагогічні можливості альтернативних шкіл сімейного типу у гуманізації шкільного життя; не розроблені критерії та рівні гуманізації виховного процесу загальноосвітньої школи. Таким чином, актуальність і недостатня розробленість проблеми в теорії та практиці шкільного виховання обумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Гуманізація виховного процесу в старших класах загальноосвітньої приватної школи”. Мета дослідження полягає у науковому обгрунтуванні теоретичних підходів і експериментальній апробації організаційно-педагогічних умов, змісту, форм і методів, які в сукупності забезпечують ефективну гуманізацію виховного процесу у загальноосвітній приватній школі. Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що формування гуманного виховного процесу в старших класах загальноосвітньої приватної школи буде ефективним, якщо: цей процес відбуватиметься в особистісно орієнтованому виховному середовищі на засадах взаємодії всіх його учасників: учнів, вчителів і батьків;Тому необхідними організаційно-педагогічними умовами його реалізації ми вважаємо впровадження ідей гуманізму у мету, зміст, форми та методи урочної та позаурочної діяльності школи, в управління школою та характер взаємовідносин всіх учасників навчально-виховного процесу: учнів, вчителів, батьків. Ми дійшли висновку, що гуманізація виховного процесу найбільш ефективно здійснюється тоді, коли відбувається розвиток творчих здібностей та громадянських якостей особистості; створений комфортний морально-психологічний клімат, атмосфера взаємодовіри, взаємоповаги та взаємовідповідальності; соціокультурне середовище, яке стимулює до самопізнання і самовдосконалення; враховуються індивідуальні особливості учнів, відбувається демократизація управління школою; олюднення усього змісту навчально-виховної діяльності, всіх видів і форм взаємостосунків між всіма учасниками навчально-виховного процесу. Відповідно елементарний рівень характеризує негуманний педагогічний процес, коли тільки дехто з вчителів намагається налагодити діалогічне спілкування з учнями; низький - процес гуманізації не виходить за рамки взаємостосунків учнів та вчителів; середній - гуманістичні зміни відбулись у спілкуванні всіх учасників навчально-виховного процесу, а також у формах і методах навчання та виховання; високий - принцип гуманізації закладено у мету і концепцію школи, в основному здійснено гуманізацію змісту навчання і виховання, їх форм та методів, взаємовідносин учнів, вчителів і батьків; вищий - характеризується як ідеальний, коли можна стверджувати про здійснення гуманного навчально-виховного процесу на практиці, тобто про створення у школі особистісно орієнтованого виховного середовища. За деякими показниками (ступінь індивідуалізації та диференціації навчання і виховання, форма контролю знань, організація клубної роботи за інтересами учнів, міра участі батьків у виховному процесі) ці школи знаходяться на елементарному рівні (9,6%). Реалізація цього принципу під час експериментального дослідження у загальноосвітній приватній школі була ефективною завдяки гуманізації управління школою; побудови цілісної системи вивчення особистості учнів; забезпечення їхнього соціального захисту; налагодження ефективної системи роботи з батьками та залучення їх до навчально-виховного процесу школи; забезпечення систематичного підвищення кваліфікації вчителів; вивчення та запровадження передового педагогічного досвіду; організації широкої міжнародної діяльності школи.