Напрямки, форми та методи реалізації гуманітарної політики ООН. Аналіз вектору діяльності ООН по вирішенню проблеми надання допомоги та захисту цивільного населення під час конфліктів. Роль гуманітарної інтервенції в урегулюванні збройних конфліктів.
Аннотация к работе
План Вступ 2 Розділ 1. Характеристика гуманітарної діяльності в контексті миротворчих заходів ООН 5 1.1 Створення, функції, завдання Організації Обєднаних Націй (ООН) 5 1.2 Ограни та управління ООН з прав людини, як головні у гуманітарній діяльності 11 1.3 Еволюція миротворчої діяльності ООН. Гуманітарні інтервенції 15 1.4 Гуманітарна інтервенція, як засіб врегулювання збройних конфліктів 17 1.5 Особливості та напрямки гуманітарної діяльності ООН 24 Розділ 2. Форми та методи гуманітарної діяльності ООН у врегулюванні збройних конфліктів (1990-2000 рр.) 28 2.1 Практична реалізація гуманітарної діяльності ООН в 1990-2000 рр. 29 2.2 Проблема біженців та її вирішення у контексті гуманітарної політики ООН 31 Висновки 33 Список використаної літератури 37 Вступ Актуальність теми дослідження зумовлена підвищенням ролі та значимості гуманітарного напрямку миротворчої діяльності Організації Об’єднаних Націй протягом 90-их років XX століття. Система ООН, будучи єдиним всесвітнім інститутом по сприянню розвитку найбідніших районів світу, реалізуючи свої спеціальні програми, допомагає поліпшити життя мільйонам людей. Устав ООН є фундаментом сучасного міжнародного права, свого роду загальновизнаним кодексом поводження держав й їхніх взаємин; по ньому звіряють інші міжнародні договори й угоди. ООН сама стала важливим механізмом міжнародної нормотворчості й займає надзвичайно особливе місце серед інших організацій - джерел міжнародного права. У принципах побудови ООН (насамперед у наданні особливого статусу постійним членам Ради Безпеки) знайшли своє відбиття обєктивні реалії міжнародно-політичної системи, а їхня зміна стала головним стимулом для роботи, що ведеться, з реформування цієї організації [29]. ООН наділена винятково важливою компетенцією вирішувати питання війни й миру, у тому числі й шляхом використання збройної сили. Економічна й Соціальна Рада (ЕКОСОР) займається економічними й соціальними питаннями в рамках ООН, організовуючи обговорення відповідних проблем, виробляючи рекомендації для держав-членів, проводячи дослідження, підготовляючи доповіді, скликаючи конференції й т.п. Секретаріат виконує адміністративні функції, складається з більш ніж 15 тис. чоловік, що є громадянами приблизно 170 країн, і очолюється Генеральним Секретарем ООН, який грає важливу політичну роль у діяльності організації й призначається Генеральною Асамблеєю за рекомендацією Ради Безпеки. У тій або іншій формі ООН була залучена в зусилля по врегулюванню в більшості «гарячих точок» останнього десятиліття ХХ століття - у Сомалі, Мозамбіку, Камбоджі, Афганістані, Центральній Америці, на Гаїті, у колишній Югославії, на Ближньому й Середньому Сході, у Руанді, Західній Сахарі, Таджикистані, Грузії. Відповідно до Статуту Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ), прийнятим у 1950 році, Верховний комісар, діючи під керівництвом Генеральної Асамблеї, бере на себе обовязки із надання міжнародного захисту, під егідою ООН, тим біженцям, які підпадають під дію даного Статуту, і з вишукування остаточного вирішення проблеми біженців шляхом виявлення сприяння урядам і, за згодою відповідних урядів, приватним організаціям для полегшення добровільної репатріації указаних біженців або їхньої асиміляції в нових країнах.