Механізм формування і імплементації підходів ООН до проблеми гуманітарно-військових криз і їх еволюції під дією різних факторів. Дослідження заходів ООН по мінімізації негативного соціально-економічного впливу санкцій. Вирішення проблеми біженців.
Аннотация к работе
Зважаючи на це, науковий аналіз результатів гуманітарної діяльності ООН і вироблення пропозицій щодо її вдосконалення набувають надзвичайно актуального характеру у сучасних міжнародних відносинах. Мета дослідження: на основі аналізу і узагальнення документів основних органів ООН і опублікованих матеріалів дослідити механізм формування і імплементацію підходів ООН до проблеми гуманітарно-військових криз і їх еволюцію під дією різних факторів. Зважаючи на це, а також на необхідність динамічного дослідження розвитку підходів Організації у гуманітарній сфері, автор вважав необхідним проведення окремих історичних екскурсів для вивчення явищ і подій, які сталися до початку 90-их років ХХ століття, проте мали безпосередній вплив на гуманітарну діяльність ООН, що здійснювалася в межах хронологічних рамок дисертації. Джерельну базу дисертації становлять установчі документи Організації Обєднаних Націй, документальні матеріали ООН, резолюції Ради Безпеки, Генеральної Асамблеї та інших органів ООН. Безумовно, загострення гуманітарних криз зумовило великий інтерес науковців до вивчення особливостей надання допомоги і захисту уразливих груп населення під час збройних конфліктів, проте проведені дослідження торкалися, як правило, лише окремих аспектів участі ООН у виробленні і запровадженні гуманітарних програм, або розглядали гуманітарну діяльність Організації під час окремого конфлікту.У першому розділі - “Проблеми адаптації ООН до сучасних умов в гуманітарній сфері” - аналізуються принципи гуманітарної діяльності ООН, розвиток і сутність гуманітарної концепції Організації, еволюція механізмів її імплементації. Збільшення кількості і зміна характеру військово-гуманітарних криз після закінчення холодної війни змусило ООН розробити оновлену систему підходів у гуманітарній сфері, яка базується на принципах: Гуманності, нейтралітету і неупередженості. Це тлумачення дає право розглядати застосування силових повноважень для захисту гуманітарного персоналу і вантажів із допомогою, забезпечення доступу до уразливих груп і фізичного захисту цивільного населення засіб нейтралізації чинників, що негативно впливають на здатність ООН дотримуватися цих принципів під час врегулювання конфліктів. У другому розділі - “Досвід ООН із організації гуманітарного забезпечення миротворчої діяльності ” - досліджуються форми та методи практичної реалізації підходів ООН у гуманітарній сфері у контексті врегулювання збройних конфліктів. Попри надзвичайно складні умови, що були повязані із відсутністю безпеки гуманітарної діяльності, Організації вдалося виробити і застосувати прагматичний підхід щодо забезпечення доступу до уразливих груп, в рамках якого ООН поєднувала мобілізаційні стратегії із активною гуманітарною дипломатією, налагодженням “повітряних мостів”, проведенням гуманітарного “бомбардування”.
План
2. Основний зміст роботи
Список литературы
біженець гуманітарний військовий
1. Вдосконалення механізмів гуманітарної діяльності ООН// Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. Вип. 13 (Частина І). К.: Київський університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 1999. - С. 52-59.
2. ООН і конфлікт в колишній Югославії: гуманітарні аспекти миротворчої діяльності// Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. Вип. 15. К.: Київський університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 1999. - С. 37-45.
3. Діяльність ООН по мінімізації наслідків санкцій// Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. Вип. 16. К.: Київський університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 1999. - С. 49-58.
4. Громадянська війна в Сомалі: здобутки і невдачі військово-гуманітарних акцій ООН// Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. Вип. 17 (Частина І). К.: Київський університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2000. - С. 46-59.