Висвітлення процесу формування світогляду, джерел та витоків гуманістичної парадигми К. Войтили, його діяльності до інтронізації у 1978 році. Характеристика візиту І. Павла ІІ до України та його наслідків. Визначення змісту дипломатії РКЦ та Ватикану.
Аннотация к работе
Іоанна Павла ІІ, який зробив спробу відповісти на виклики свого часу, поглибивши і реалізуючи на практиці ідеї християнського гуманізму. Петра, дозволили Іоанну Павлу ІІ ввести гуманістичні принципи у різні виміри життя людства. Вдало використовуючи розбіжності у правових статусах підконтрольних Церкві органів, Папа вийшов за рамки релігійного поля діяльності. Історичне значення для України має візит понтифіка 23 - 27 червня 2001 р., який не лише сприяв зростанню рівня духовності українського народу, але й засвідчив визнання України з боку провідного світового авторитету, окреслив орієнтири подальшого розвитку та сприяв піднесенню патріотичних почуттів українців. В роботі застосовано біографічний метод дослідження за допомогою якого було проаналізовано інтелектуальний спадок очільника Апостольського Престолу і прослідковано його звязок з біографією автора, на основі чого зроблено висновок про етимологію поглядів Іоанна Павла ІІ на проблеми, що стосувалися життя РКЦ та світу сучасної йому епохи.Регіон походження автора дослідження в складному питанні релігії відіграє важливу роль, оскільки соціокультурні умови, в яких відбувалося формування світогляду дослідника, суттєво впливають на його оцінку релігії загалом, католицизму і постаті Папи Римського зокрема. «Джерельно-документальна база дослідження» проаналізовано джерела досліджуваної проблеми, які за характером та правовим критерієм можна умовно поділити на чотири групи: 1) доктринальні та нормативні документи РКЦ і Держави Міста Ватикан; 2) інтелектуальний спадок Іоанна Павла ІІ; 3) виступи, промови, звернення, листи, мемуари діячів РКЦ, УГКЦ та РПЦ; 4) документи дипломатичного характеру, які містять інформацію про цілі дипломатичної діяльності Ватикану та Святого Престолу. Матеріалами для вивчення відносин між Україною та Святим Престолом служить документація ГДА МЗС України та ноти про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Апостольською Столицею. Діяльність понтифіка в лоні РКЦ була окреслена оприлюдненою ним концепцією світового порядку, яка складається з восьми великих викликів сьогодення, які мають становити програму дій для урядів, людей доброї волі та віруючих: «1) захист святості людського життя за будь-яких обставин, особливо щодо викликів, які постали через генетичну маніпуляцію; 2) підтримка інституту сімї як базової одиниці суспільства; 3) ліквідація бідності шляхом підтримки зусиль, що сприяють розвитку, скороченню боргів та відкриттю міжнародної торгівлі; 4) повага у будь-яких ситуаціях до прав людини, особливо стосовно найбільш вразливих категорій населення: дітей, жінок та біженців; 5) роззброєння, скорочення продажу зброї бідним країнам та зміцнення миру після завершення збройного конфлікту; 6) боротьба проти найбільш поширених хвороб і забезпечення доступу бідним людям до невідкладної медичної допомоги та медикаментів першої необхідності; 7) захист навколишнього середовища та запобігання природним катастрофам; 8) неухильне застосування міжнародного права та конвенцій» . У підрозділі 3.3 «Гуманістична складова відносин України та Святого Престолу в період понтифікату Іоанна Павла ІІ» дається характеристика такому важливому компоненту внутрішньо-і зовнішньополітичної діяльності Іоанна Павла ІІ, як відносини з Україною.