Аналіз політичного процесу в Україні через призму представництва та реалізації групових інтересів у контексті наявних тенденцій у соціумі сегментації суспільства та багатоскладовості: політична діяльність, різнопланові учасники політичного процесу.
Аннотация к работе
При цьому аналіз політичного процесу в Україні через призму теорії багатоскладовості дає можливості виявлення не тільки структурних особливостей соціуму, але й специфіки політичного процесу, ступеня його відповідності суспільним інтересам і характеру його протікання. В порівняльній політології сили, що мають вплив на політичний процес, але при цьому не відповідають характеристикам політичних партій, категоризовані як “групи інтересів”. На думку автора, відпрацьовані при дослідженні феномена груп інтересів методологічні підходи мають високий верифікативний потенціал для аналізу політичного процесу в Україні, для пояснення діяльності як найбільш впливових на сьогодні політичних акторів, так і тих, що можуть претендувати на таку роль в майбутньому. Нині взаємозвязок ієрархії інтересів і соціальної структури суспільства, а також вплив груп інтересів на політикотворення привертає все більшу увагу політологів та представників суміжних галузей соціогуманітарного знання. Модель багатоскладового суспільства як синтетична конструкція, створена на основі комплексних теоретичних узагальнень суспільної неоднорідності, була розроблена в західній політичній науці для характеристик перехідних, з високим ризиком для стабільності, суспільств.Значну увагу приділено описанню феномена інтересу, стислому огляду історії становлення інтересу як аналітичної категорії в європейській інтелектуальній традиції, характеристиці основних підходів до тлумачення структури інтересів та їх типологізації. При використанні теоретичних розробок зазначених авторів для інтерпретації суспільних і політичних реалій в Україні враховувалось, що названі теоретичні побудови виникли як узагальнення досвіду євроатлантичного метакультурного ареалу, в якому групи інтересів тривалий період розвиваються як інститут громадянського суспільства, з його тенденціями до зростання свободи і, в тому числі, свободи самовиявлення громадян. У другому параграфі “Теорія багатоскладовості і тенденції сегментації в посткомуністичних суспільствах” доводиться придатність теоретичної моделі багатоскладового (плюрального) суспільства для аналізу політичного потенціалу структурно поліморфного українського соціуму. У другому розділі “Групові ідентичності в контексті суспільної фрагментації: політичний вимір” аналізуються особливості фрагментації в українському суспільстві та її політичні потенціали, дається характеристика діяльності груп за інтересами, що виникають на підставах спільності групової ідентичності. У другому параграфі “Основні напрями сегментації в українському суспільстві та їх політична субєктивація”, спираючись на дані соціологічних опитувань, системні наукові дослідження проблем української етно-, регіональної та культурполітики, особливостей політичної культури, геополітичної та економічної ситуації, історії формування територій сучасної держави, автор визначає два головних фактори багатоскладовості, які на сьогодні опинилися в латентній зоні політичного повсякдення, але в перспективі здатні кардинально видозмінити контури політичних відносин.