Розкриття ігрових принципів організації музичного матеріалу та їх ролі у драматургії раннього фортепіанного циклу А. Лядова. Формування особливого - "казково-ігрового образного" світу, який надалі був втілений майстром у лядівських симфонічних картинках.
Аннотация к работе
It is proved that already in the early period of creativity a special "fantasy-game" figurative world was formed, which will be embodied by the composer - a recognized miniature master - at the beginning of the 20th century in symphonic "pictures", where continuity with early developments in this sphere will manifest itself in a figurative the structure of works, and in the reference to different genre models and the used arsenal of musical expressive means. Мистецтво було світом, у якому він жив по-справжньому активно, повністю поринаючи у творчість «то композиторів, то поетів, письменників і художників, які були для нього не швидкоплинними випадковими захопленнями, а переживаннями, послідовними епохами його духовного життя, кожного разу віддаючи усього себе, цілком під ярмо творчої особистості, що його зачарувала». Його творчі ідеї вбиралися, як правило, у «одяг» казковості або гри (гра - модус творчості Лядова!), набуваючи неоднозначності сенсу й забезпечуючи багату асоціативність музичних образів. Показовим у цьому відношенні є фортепіанний цикл «Бирюльки», що побачив світ 1876 року і став, за словами Язепа Вітола, чимось «на кшталт пророцтва щодо усієї його пізнішої творчості»1: тут формується характерний для композитора образний світ, властиві йому у подальшому принципи роботи з музичним матеріалом; «Бирюльки» немов акумулюють вектори інтегративних звязків, що прослідковуються у більш пізніх творах їх автора. Давши циклу назву «Бирюльки», Лядов тим самим визначив свою авторську задачу (і творчу установку) - «побавитися дрібничками», - а водночас спрямував слухацьке сприйняття у ігрове річище, асоціюючи образний лад твору зі світом дитинства, світом гри та іграшок .