Досліджено основні функції літературних містифікацій. Ігровий аспект явища висвітлено на прикладі містифікованого образу П. Горотака. Збірка "Дияболічні параболи" проаналізована на предмет гри вигаданого образу із сучасниками авторів містифікації.
Аннотация к работе
Сборник «Диаболические параболы» проанализирован на предмет игры вымышленного образа с современниками авторов мистификации - Леонида Мосендза и Юрия Клена. Досліджуючи теоретичне підгрунтя містифікацій, науковець неминуче натрапляє на нечіткі визначення явища, синонімічність термінів, що призводить до термінологічної плутанини при кваліфікації того чи того феномена. Тому важливо виокремити головні функції й мотиви створення літературних містифікацій на конкретних випадках у вітчизняній і інших літературах і визначити, яку з них виконує інтелектуальний проект Леоніда Мосендза і Юрія Клена під назвою «Порфирій Горотак», порівнявши його із іншими випадками літературних містифікацій. Ця містифікація потверджує думку про те, що цей жанр, окрім іншого, призначений для оновлення літератури і виникає тоді, коли якесь явище починає вичерпувати себе. Проте є одна причина, коли літературну містифікацію створюють як спробу урізноманітнити літературу, як гру заради самої гри.