Вагова метрологія доби Київської Русі ІХ-ХІІІ ст. та її вивчення. Встановлення співвідношення грошових одиниць між собою та з нормами ваги. Три системи грошово-вагових одиниць, незалежних одна від одної. Рахунок монет підлаштований під масу гривні.
Аннотация к работе
Болсуновського, в яких розглядалися знайдені в Києві в другій половині ХІХ ст. давні гривні, важки, терези й монети. Зважування тисяч монет, які були в обігу в Київській Русі, підтвердило дві вагові норми: монети масою в 2,7-2,8 г - куни, у 3,4-3,5 г - ногати. Антіохії не використовувався в карбуванні й рахунку монет, а був суто ваговою одиницею. грошовий вага гривня Одиниця в 6,822 г стала своєрідним золотим числом, "словянським сіклем", за допомогою якого можна було робити розрахунки за всією системою ассірійсько-вавилонських мір ваги. Еталонами мір ваги в Месопотамії були ячмінне зерно масою в 0,06822 г (його достеменна вага - 0,064 г), а також боб рожкового дерева масою в 0,189 г, що згодом отримав назву "карат".