Дослідження методів грошово-кредитного регулювання національних економічних систем в умовах ринкової трансформації. Узагальнення досвіду використання важелів прямого та опосередкованого впливу на пропорції грошового ринку. Вивчення таргетування інфляції.
Аннотация к работе
Ускладнення економічних процесів, зміцнення взаємозвязку товарних і грошових ринків активізує увагу до формування теоретичних засад і розробки конкретних важелів впливу на грошово-кредитні відносини, що враховують як досвід, накопичений практикою грошово-кредитного регулювання розвинених країн, так і унікальність і складність трансформаційних процесів у перехідній економіці. Вибір важелів впливу на базові показники грошового ринку, а також напрямів і способів їх використання зумовлений теоретичними концепціями, на які спирається регулювання, і конкретними завданнями соціально-економічної політики, необхідністю спрямування економіки в бажаному напрямі. дослідити практику використання традиційних і сучасних методів грошово-кредитного регулювання в країнах з розвиненою ринковою економікою та доцільність їх застосування за умов перехідної економіки; визначити, систематизувати та науково обґрунтувати показники, які доцільно використовувати в процесі грошово-кредитного регулювання; окреслити найважливіші проблеми підвищення ефективності грошово-кредитного регулювання в країнах з трансформаційною економікою за умов економічного зростання та шляхи їх розвязання.У першому розділі дисертації "Теоретико-методологічні основи дослідження грошово-кредитного регулювання в національних економіках" розглядаються теоретичні аспекти регулювання грошової системи з позицій кейнсіанського, монетаристського та неокласичного підходів. У другому розділі "Оцінка методів грошово-кредитного регулювання макроекономічними процесами" аналізується арсенал методів прямого та опосередкованого впливу на грошовий ринок. Аналіз показує, що організація грошово-кредитної політики спиралась як на кейнсіанські, так і на монетаристські ідеї, залежно від макроекономічної ситуації та конкретних завдань грошово-кредитного регулювання. Зміни в грошово-кредитній політиці були спрямовані на забезпечення дієвого впливу держави щодо розмірів "необхідної" грошової маси при вільному встановленні ціни грошей за допомогою грошового ринку. Причина цього в неоднорідності структури "широких" грошей, що зумовлює можливість різноспрямованого впливу зміни обсягів окремих різнорідних частин грошової маси, в неоднозначному їх впливі на поведінку цін, неоднаковій швидкості реакції економіки на зростання складових грошової маси.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової проблеми - грошово-кредитного регулювання в перехідній економіці України, що виявляється у розробленні теоретичних засад дослідження методів грошово-кредитного регулювання національних економічних систем за умов ринкової трансформації задля підвищення добробуту населення, а саме збільшення обсягів виробництва, забезпечення високої зайнятості та стабілізації цін. Аналіз грошово-кредитного регулювання в європейських країнах та США свідчить про існування низки загальних закономірностей у формуванні напрямів і важелів впливу на економіку з боку держави. Загальною тенденцією останніх десятиліть є зростання ролі непрямих методів грошово-кредитного регулювання, що забезпечують його більшу гнучкість і відповідність високій динамічності процесів в економіці. Сучасна практика грошово-кредитного регулювання передбачає застосування традиційних методів, що набувають нового звучання і вирішують актуальні проблеми економіки, в комплексі з новими підходами для ефективного впливу на тривалі та короткострокові тенденції на грошовому ринку та в реальному секторі економіки. Важлива роль відводиться вирішенню проблем часової неузгодженості та посиленню впливу монетарної політики внаслідок підвищення ступеня її прозорості і послідовності, а тому набувають поширення змішані стратегії грошово-кредитного регулювання, що здійснюються на основі правила.
План
Основний зміст дисертаційної роботи
Вывод
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової проблеми - грошово-кредитного регулювання в перехідній економіці України, що виявляється у розробленні теоретичних засад дослідження методів грошово-кредитного регулювання національних економічних систем за умов ринкової трансформації задля підвищення добробуту населення, а саме збільшення обсягів виробництва, забезпечення високої зайнятості та стабілізації цін.
Дисертаційне дослідження дає змогу сформулювати такі висновки та пропозиції: 1. Аналіз грошово-кредитного регулювання в європейських країнах та США свідчить про існування низки загальних закономірностей у формуванні напрямів і важелів впливу на економіку з боку держави. До них слід віднести широке використання грошово-кредитного регулювання для стабілізації ділового циклу та стимулювання стійкого економічного зростання. При цьому використовуються як кейнсіанські, так і монетаристські концепції впливу на грошово-кредитну сферу залежно від стану економіки та особливостей її розвитку.
Загальною тенденцією останніх десятиліть є зростання ролі непрямих методів грошово-кредитного регулювання, що забезпечують його більшу гнучкість і відповідність високій динамічності процесів в економіці.
Сучасна практика грошово-кредитного регулювання передбачає застосування традиційних методів, що набувають нового звучання і вирішують актуальні проблеми економіки, в комплексі з новими підходами для ефективного впливу на тривалі та короткострокові тенденції на грошовому ринку та в реальному секторі економіки.
Важлива роль відводиться вирішенню проблем часової неузгодженості та посиленню впливу монетарної політики внаслідок підвищення ступеня її прозорості і послідовності, а тому набувають поширення змішані стратегії грошово-кредитного регулювання, що здійснюються на основі правила.
2. Досвід використання різноманітних монетарних стратегій висвітлює переваги кожної з них і обмеження, що знижують їх ефективність за конкретних економічних умов. Так, націлювання на показники грошової маси доцільне за умов стійкого попиту на гроші, стабільної швидкості грошового обігу та щільного звязку між реальним і грошовим секторами, розвиненим фінансовим ринком і стійкою валютою. У разі відсутності деяких з цих умов монетарне таргетування втрачає свою ефективність. Це слід враховувати при формуванні грошово-кредитної стратегії в країнах з перехідною економікою.
3. Активне поширення стратегії таргетування інфляції як у країнах з розвиненою економікою, так і в трансформаційних економіках зумовлене її чіткістю, ясністю та стабільністю, що суттєво сприятливо впливає на стабілізацію очікувань економічних субєктів, активізацію товарно-грошового обігу, зумовлює підвищення довіри до держави в поєднанні з можливістю громадського контролю за дотриманням проголошеної монетарної політики.
4. У процесі грошово-кредитного регулювання країни з перехідною економікою активно використовують обовязкове резервування. На відміну від розвиненої ринкової економіки, де роль цього важеля зі зміцненням грошових систем поступово падає, в країнах постсоціалістичного простору встановлення норми обовязкових резервів є інструментом активного оперативного впливу на пропозицію грошей, а також засобом запобігання інфляційного тиску.
Загальною тенденцією є поглиблення диференціації норми обовязкового резервування залучених банківських ресурсів і поступове їх зниження, передусім з метою розширення кредитної бази і переорієнтації кредиту на підтримку малого бізнесу та довгострокового інвестування.
Факторами, що знижують ефективність впливу обовязкового резервування в перехідній економіці, виступають надлишкові резерви комерційних банків, що не контролюються центральними банками і не піддаються їхньому впливу.
5. З розвитком фінансового ринку все більшого значення в країнах з перехідною економікою набуває дисконтна політика, що передбачає використання опосередкованих інструментів грошово-кредитного регулювання дисконтної ставки та ставки рефінансування.
Обмеженість кредитної бази, необхідність забезпечення позитивного значення реальної відсоткової ставки та запобігання посиленню інфляції зумовили високий рівень облікової ставки та ставки рефінансування в більшості країн з перехідною економікою.
6. Одним з найбільш перспективних методів грошово-кредитного регулювання в перехідних економіках є купівля-продаж цінних паперів. Ефективність його використання в ході економічних реформ обмежується недостатнім розвитком фондового ринку та його спекулятивною природою. Створення повноцінного ринку державного кредиту виступає передумовою вдосконалення структури фондового ринку.
7. Стратегічною метою грошово-кредитної політики в перехідній економіці є досягнення стабільності національної валюти, що передбачає динаміку валютного курсу, яка ефективно узгоджена з процесами на товарному, кредитному та грошовому ринках і забезпечує підтримку реальної вартості грошей. Водночас коло цілей грошово-кредитного регулювання розширюється за рахунок їх спрямування на забезпечення реального економічного зростання. Це вимагає переосмислення мети та визначення оптимальної структури інструментів грошово-кредитного регулювання.
8. Умовою підвищення ефективності грошово-кредитної політики є переорієнтація на якісні показники стабільності грошового ринку, зокрема структуру грошової маси, її відповідність потребам розвитку економіки, на підвищення рівня монетизації. Особливого значення набуває зменшення частки готівкової маси в грошовому обігу та зниження обсягів "тіньового" грошового обігу. Проблемою всіх країн з перехідною економікою є необхідність посилення взаємодії грошово-кредитної, фіскальної та соціальної політики, узгодження їх спрямованості.
9. Одним з основних напрямів підвищення ефективності трансмісійного механізму грошово-кредитного регулювання є посилення прозорості та послідовності дій держави. Стимулятивну роль у цьому відіграє перехід на грошово-кредитне регулювання на основі правила, передусім, таргетування інфляції.
За умов української економіки оптимальним є розгорнене таргетування інфляції, коли обмеження показника зростання рівня цін використовується в щільному звязку з регулюванням валютного курсу та відсоткових ставок.
Список литературы
Шпаргало Г. Поняття та історичні етапи еволюції грошових систем // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Економічні проблеми розвитку виробництва регіону (Щорічник наукових праць). - Львів: Інститут регіональних досліджень, 2001. - Вип. ХХХІ. - С. 499-506.
Шпаргало Г. Поняття та методи грошово-кредитного регулювання національних економік // Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць. - Львів: УКРДЛТУ, 2004. - Вип. 14.1. - С. 206-210.
Шпаргало Г. Про модель раціональних очікувань і можливості її застосування в економіках перехідного типу // Торгівля, комерція, підприємництво: Збірник наукових праць ЛКА. - Львів: Львівська комерційна академія, 2002. - Вип. 5. - С. 217-222.
Шпаргало Г. Про монетаристську модель грошового регулювання економіки // Вісник Львівської комерційної академії. Серія екон. - 2002. - Вип. 13. - С. 255-262.
Шпаргало Г. Про природу грошей у сучасних економіках // Вісник Львівської комерційної академії. Серія екон. - 2002. - Вип. 12. - С. 107-111.
Башнянин Г., Стецюк З., Шпаргало Г. Вплив зміщення кривих сукупного попиту і сукупної пропозиції на рівноважні обсяги сукупного виробництва і рівноважний рівень сукупних цін // Перехідні економічні системи. Збірник наукових праць. - Львів: Львівська комерційна академія, 2001. - Вип. 4. - С. 14-16.
Башнянин Г., Хлопіцька В., Шпаргало Г. Саморегулювання національного ринку на основі зміни рівня цін на продукти і ресурси // Перехідні економічні системи. Збірник наукових праць. - Львів: Львівська комерційна академія, 2001. - Вип. 4. - С. 64-66.
Шпаргало Г. Про кейнсіанську модель грошового регулювання // Вісник Львівської комерційної академії. Серія екон. Матеріали другої Міжнародної економетричної конференції. - 2001. - Вип. 10. - С. 160-167.
Шпаргало Г. Про функції та функціональні форми грошей в сучасних економіках // Торгівля, комерція, підприємництво. Ринкова інфраструктура: суть, функції та побудова. Збірник наукових праць ЛКА. - Львів: Львівська комерційна академія, 2001. - С. 104-109.