Сутність, інструменти та механізми грошово-кредитної політики, її взаємозв’язок з фіскальною політикою на різних етапах економічного розвитку України. Аналіз проблем здійснення та перспектив підвищення ефективності грошово-кредитної політики в Україні.
Аннотация к работе
КУРСОВА РОБОТА з дисципліни “Макроекономіка” на тему: “ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ” Зміст Вступ……………………………………………………………………….………3 1. Сутність грошово-кредитної політики та її механізми……………….……...5 1.1 Сутність грошово-кредитної політики………………………………………5 1.2 Інструменти та механізм реалізації грошово-кредитної політики…...........7 2. Взаємозв’язок фіскальної політики з грошово-кредитною політикою на різних етапах економічного розвитку в Україні……………………………….12 2.1 М’яка монетарна політика та м’яка фіскальна політика (1992-1995)……12 2.2 Жорстка монетарна та м’яка фіскальна політика (1996-1999)……………14 2.3 Жорстка монетарна та жорстка фіскальна політика (2000-2006)………...15 3. Необхідність поєднання загальних та специфічних для України форм і методів управління зумовлює особливі складності у формуванні економічної політики держави, в першу чергу, грошово-кредитної. Це зумовлено непересічним значенням грошового обігу в забезпеченні функціонування економіки, його регулювання та використання в коригуванні поведінки субєктів грошово-кредитного ринку. Досягнення цієї мети зумовило необхідність постановки та вирішення комплексу завдань: 1) дослідження закономірностей здійснення грошово-кредитної політики, її інструментів і механізму реалізації в умовах трансформації суспільного ладу; 2) дослідження досвіду грошово-кредитного регулювання на різних етапах становлення ринкової економіки України; 3) дослідження взаємозв’язку фіскальної та грошово-кредитної політики на різних етапах економічного розвитку України; 4) оцінка сучасної монетарної стратегії в Україні; 5) розробка практичних рекомендації щодо основних напрямків вдосконалення реалізації грошово-кредитного регулювання в Україні. 1. При цьому необхідно зазначити, що можна визначити загальноекономічні цілі економічної політики держави, що носять стратегічний характер, і конкретні цілі грошово-кредитної політики, що мають тактичне значення, чи носять автономний характер. Останні прийнято розглядати в теорії грошей як тактичні цілі грошово-кредитної політики. Оскільки центральний банк не обслуговує безпосередньо субєктів господарювання, можливості його впливу на економічні процеси та грошовий обіг значною мірою зумовлюються взаємодією з комерційними банками, депозитно-позичкові операції яких є головним джерелом емісії і визначають обсяг та структуру грошової маси. У період 1992-1995 років гроші Національного банку були майже єдиним джерелом фінансування дефіциту бюджету, що за своєю суттю було емісійним кредитуванням уряду. Висока інфляція знівелювала реальні доходи населення, що фактично призвело до знищення депозитів фізичних осіб у банках [16, 8].