Сутність та еволюція становлення грошового ринку. Загальна характеристика структури грошового ринку та специфіка функціонування окремих його елементів. Специфічні особливості регулювання грошового ринку. Перспективи розвитку грошового ринку України.
Аннотация к работе
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ» Кафедра банківської справи КУРСОВА РОБОТА з дисципліни «ГРОШІ ТА КРЕДИТ» на тему: «ГРОШОВИЙ РИНОК ТА ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ЙОГО ОКРЕМИХ СЕГМЕНТІВ» м. Суми , 2014 р. ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ГРОШОВОГО РИНКУ 1.1 Сутність та еволюція становлення грошового ринку 1.2 Загальна характеристика структури грошового ринку та специфіка функціонування окремих його елементів 1.3 Специфічні особливості регулювання грошового ринку Висновки до розділу 1 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ГРОШОВИХ РИНКІВ РІЗНИХ КРАЇН 2.1 Аналіз грошового ринку Німеччини 2.2 Аналіз грошового ринку України 2.3 Шляхи та перспективи розвитку грошового ринку України Висновки до розділу 2 ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ВСТУП Актуальність теми дослідження. Як відомо, ринок у найпростішому розумінні - це система економічних відносин з приводу купівлі - продажу товарів. Головна роль фінансового ринку у сучасній економічній системі полягає в акумуляції заощаджень економічних агентів і використанні цих коштів для створення нового капіталу. Процеси реформування власності супроводжуються структурною перебудовою економіки і обумовлюють створення фондового ринку, як складової фінансових відносин, який забезпечує вільний обіг коштів у вигляді цінних паперів. Також в роботі використано такі методи дослідження, як: логічне узагальнення, системно-структурний аналіз (при визначенні структурних зрушень на кредитному ринку України), статистичний, табличний методи. Інформаційною базою дослідження є: офіційні дані Державного комітету статистики України, Національного банку України, Асоціації українських банків, Державної комісії з цінних папері та фондового ринку України, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, звітно-аналітична інформація міжнародних організацій, зокрема Дойчебундесбанку, Статистична служба Німеччини, Федерального агентства Німеччини по нагляду за фінансовим ринком, наукові статті вітчизняних та закордонних дослідників, періодичні видання, публікації видавництв (Вісник Національного банку України), посібники, підручники з даної області дослідження та закони. В загальному розумінні ринок - місце взаємодії продавців і покупців для визначення ціни та необхідної кількості товару. Ринок має такі специфічні ознаки: економічна вільність суб’єктів ринку та інституціональні механізми, що складаються з ринкової інфраструктури і нормативних регуляторів [1]. Грошовий ринок звичайно називають особливий сектор ринку, на якому здійснюється купівля та продаж грошей як специфічного товару, формується попит, пропозиція та ціна на цей товар. Грошовий ринок як сегмент фінансового ринку, на якому здійснюються короткострокові депозитно-позичкові операції (на термін до 1 року), обслуговує рух оборотних коштів підприємств та організацій, короткострокових коштів банків, установ, громадських організацій, держави та населення [2]. З таким підходом можна погодитися, якщо сам фінансовий ринок трактувати широко - як особливий сектор ринку, на якому формуються і балансуються попит і пропозиція на всі види фінансових активів, а значить, і на гроші. На погляд М. І. Савлука, більш логічною є позиція тих дослідників, які визначають грошовий ринок самостійним економічним явищем. [3,C.108-112]. Під грошовим ринком слід розуміти цілісну систему фінансово-банківських інститутів, яка регулюється чинним законодавством, забезпечує реалізацію попиту та пропозиції грошей, формує їх відносну рівновагу. Інструментами грошового ринку служать скарбницькі та комерційні векселі, депозитні сертифікати, банківські акцепти, облігації. Важливий елемент усієї грошово-кредитної політики держави - визначення та регулювання на грошовому ринку рівня процента, що є базовим для процента на фінансовому ринку [2]. Як правило, їх акумулюють фінансові посередники і на ринковій основі передають у позику функціонуючим товаровиробникам як інвестиції. Банки акумулюють вільні кошти кредиторів, у процесі кредитної діяльності самі створюють депозитні грошові кошти, здійснюють розрахунково-касове обслуговування всіх інших фінансово-кредитних інститутів, а тому можуть мобілізувати і тимчасово використовувати їх вільні кошти. Перші три групи заходів передбачають вирішення відносно вузьких, локальних завдань. Фіскальна (бюджетно-податкова) політика - це заходи уряду, спрямовані на забезпечення повної зайнятості та виробництво не інфляційного ВВП шляхом зміни державних видатків, системи оподаткування та підходів до формування державного бюджету в цілому. Грошово-кредитна політика - комплекс заходів у сфері грошового обігу та кредиту, спрямованих на забезпечення стабільності грошової одиниці України шляхом використання визначених Законом «Про Національний банк України» засобів і методів.