Аналіз феномена грошей, як ціннісного за своєю природою соціальний прояв в культурі. Обґрунтовання аутентичності аксіології як методології пізнання феномена грошей. Еволюція філософської думки, світоглядно-конфесійні підходи до господарської етики.
Аннотация к работе
До числа обєктивних причин слід віднести значне підвищення ролі грошей у сучасному суспільстві. Гроші перетворилися з інструменту економічної діяльності на головний вимір людської долі, позаяк багатство та бідність не лише зовнішні обставини життя, але й діапазон екзистенційних моделей, у якому людина переживає своє буття у світі. Навіть обмеживши себе завданням розглянути гроші як культурний феномен, поставивши питання про місце грошей в системі духовних цінностей, ми прирікаємо себе на черговий дискурс, починаючи з фундаментального переосмислення категорій "культура", "цінність", "господарство", "смисл життя". Субєктивним моментом в обґрунтуванні актуальності обраної теми є той факт, що проблема цінностей надзвичайно загострюється в переломні (кризові) епохи історичного розвитку культури, бо кожного разу, коли спільноти людей зтикаються з соціальними катаклізмами, коли хаос, хитання з одного боку, а з іншого - сподівання знайти вихід, поєднується в синтетичне питання "бути чи не бути" культурі, філософська думка незмінно опинялася перед ціннісною проблематикою як основою культури особистості, нації, суспільства загалом. Це повною мірою стосується й вітчизняного філософського дискурсу, в межах якого, з погляду на міждисциплінарний характер феномена грошей, доцільно виокремити декілька груп джерел.По-перше, те, що економічна теорія до сих пір оперуючи однією із основних, базових категорій - "гроші", не спроможна відповісти на питання: що таке гроші? "Соціокультурна природа грошей" обґрунтовується, що гроші є предметом дослідження не тільки економічної теорії, вони стали також предметом соціально-філософського дискурсу, який лежить в контексті і межах того явища, що описується категорією "культура", "господарство", "цінність". Всі дослідники феномена грошей (представники економічної теорії, соціології, філософії економіки, філософії господарства), виходять з того, що гроші є суто культурним артефактом, культурним феноменом і говорити про них треба в термінах культурологічного аналізу. Аксіологічний підхід до тлумачення специфіки та змісту культури дозволяє обєднати її незліченні властивості навколо поняття цінності, бо саме цінності й визначають зсередини, з глибин індивідуального та соціального життя те, що ми називаємо культурою народу та суспільства, і саме так цінності стають ядром цієї культури. Гроші, будучи елементом впорядкування господарства, розкривають свою природу й функції як загальна господарсько-економічна цінність в онтології соціального буття.Аналіз стану філософської розробки питання соціально-філософського дискурсу грошей дозволяє зробити висновок про потребу його подальшого вивчення і теоретичного осмислення. Тим самим гроші слід розглядати не тільки як категорію економічного обміну, але і як цінність, що впливає на людське буття, що також дозволяє пізнавати і саму людину. Теоретичний аналіз наукової літератури дозволив розробити таку дефініцію поняття "гроші", яка дозволяє виокремити специфіку цього соціокультурного феномена у соціально-філософському дискурсі та означити онтологічні властивості грошей, якими є: властивість бути цінністю, мірою, соціальною нормою. Розширено функціональну феноменологію прояву грошей як цінності в культурі, що дало змогу дати авторське визначення феномена грошей: Гроші - це цінність, що функціонує в якості фундаментального засобу комунікації соціуму, системи елементів й відносин організації людської життєдіяльності у вигляді господарства. Діалектика прояву модальностей грошей в соціальному бутті людини має такий вигляд: в просторі-часі гроші "стискають" час та змінюють простір згідно до цілей субєктів господарства, мас-енергійний атрибут дав можливість охарактеризувати: масу грошей як найпершу їх модальність, виокремленость в господарстві, що є найпершою характеристикою феномена як елемента, та представити гроші як енергію, котра визначає кількісні кордони й, водночас, якісну безмежність можливостей людини в цілеспрямованій діяльності; гроші як інформація (модус відображення) містять в собі інформацію про сьогодення, минуле і майбутнє.
План
Основний зміст дисертації
Вывод
У дисертації було сформульовано та вирішено теоретико-методологічну проблему соціально-філософського аналізу феномена грошей. Основні результати дослідження можуть бути викладені наступним чином: 1. Аналіз стану філософської розробки питання соціально-філософського дискурсу грошей дозволяє зробити висновок про потребу його подальшого вивчення і теоретичного осмислення. Культура є втіленням цінностей, і вона має певні сфери: господарсько-економічну, політичну, соціальну, духовну. В господарсько-економічній сфері господарство представлено як телеономна діяльність людини, де відбувається процес з обміну цінностями (результатами праці). Тим самим гроші слід розглядати не тільки як категорію економічного обміну, але і як цінність, що впливає на людське буття, що також дозволяє пізнавати і саму людину. Все це дозволяє "вписати" гроші в метафізичне поле проблем філософії господарства та окреслити "рамки" філософії грошей.
2. Теоретичний аналіз наукової літератури дозволив розробити таку дефініцію поняття "гроші", яка дозволяє виокремити специфіку цього соціокультурного феномена у соціально-філософському дискурсі та означити онтологічні властивості грошей, якими є: властивість бути цінністю, мірою, соціальною нормою. Розширено функціональну феноменологію прояву грошей як цінності в культурі, що дало змогу дати авторське визначення феномена грошей: Гроші - це цінність, що функціонує в якості фундаментального засобу комунікації соціуму, системи елементів й відносин організації людської життєдіяльності у вигляді господарства.
3. Науково-методологічна база дослідження соціально-філософського дискурсу феномена грошей ґрунтується на визнанні того, що використання трансцендентного, комунікативного, постмодерністського підходів не дозволяє використовувати категорію "гроші" як адекватну сучасному світогляду. Оскільки презентовані в історико-філософській думці гносеологічні підходи до розуміння й опису природи та сутності грошей не відповідають предмету дослідження, це і дало можливість обґрунтувати ідею про аутентичність аксіології як методології пізнання феномена грошей. Протиставлення ціннісного підходу постмодерну, оскільки, останнім часом, методологічний анархізм постмодерну ставить під сумнів основні цінності, ідеали та норми.
4. Основним соціально-філософським підґрунтям онтології грошей є концепція атрибутивної моделі світу, де гроші мають ряд фундаментальних, якісних характеристик, виявлених в бутті: просторі-часі, маси-енергії, властивості відображення (інформаційній функції), котрі є обєктивними модусами буття. Діалектика прояву модальностей грошей в соціальному бутті людини має такий вигляд: в просторі-часі гроші "стискають" час та змінюють простір згідно до цілей субєктів господарства, мас-енергійний атрибут дав можливість охарактеризувати: масу грошей як найпершу їх модальність, виокремленость в господарстві, що є найпершою характеристикою феномена як елемента, та представити гроші як енергію, котра визначає кількісні кордони й, водночас, якісну безмежність можливостей людини в цілеспрямованій діяльності; гроші як інформація (модус відображення) містять в собі інформацію про сьогодення, минуле і майбутнє.
5. Домінантним в етичному вимірі грошей є морально-релігійний контекст, який у свою чергу сприяє формуванню особливої, іманентно властивої певному соціуму господарської етики. У господарській діяльності слід виходити з етики соціуму з притаманними йому традиціями, це стосується і грошей. В цьому контексті гроші формують нову етику - ситуаційну. В залежності від ситуації, яка практично завжди детермінована грошима, індивід завжди входить в етичний вимір та повинен зробити вибір, виходячи зі своєї системи цінностей.
6. Розглянуто деякі моменти впливу грошей на систему цінностей людини, на становлення особистості, її сенсожиттєвого вибору, смислоустрою, а також становлення самої проблеми людини як проблеми аксіологічної. Індивід у своєму становленні керується тими цінностями, які представлені і превалюють в культурі, він тільки робить вибір та наповнює їх або значенням, або смислом. Тому сенс життя у свідомості і поведінці індивіда набуває форми обовязку та ідеалів, які він добровільно бере на себе, і є проявом свободи волі індивіда.
Список литературы
Статті у фахових виданнях: 1. Гончаров В.В. Деньги как предмет аксиологического анализа: возможности социально-философского дискурса / В.В. Гончаров // Наука. Релігія. Суспільство. - Донецьк: Донецький держ. інститут штучного інтелекту, 2007. - №1. - С. 67-71.
2. Гончаров В.В. Феномен денег в контексте социально-философского анализа: проблемы методологии и возможные варианты решения / В.В. Гончаров // Наука. Релігія. Суспільство. - Донецьк: Донецький держ. інститут штучного інтелекту, 2008. - №1. - С. 35-40.
3. Гончаров В.В. Деньги как компонент культуры / В.В. Гончаров // Культурологічний вісник: Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. - Запоріжжя, 2008. - Вип.21. - С. 220-224.
4. Гончаров В. Гроші в контексті аксіологічного аналізу/ В.В. Гончаров // Мандрівець. - 2008. - №4(75). - С. 34-37.
5. Гончаров В.В. Гроші як аксіологічна універсалія культури / В.В. Гончаров // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 7. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія. Випуск 19 (32). - С. 121-128.
Публікації в інших виданнях: 6. Гончаров В.В. Учение о Ноосфере в контексте философского понимания денег / Творча спадщина В. І. Вернадського та проблеми формування сучасної екологічної свідомості (Вернадські читання): Доповіді і повідомлення 5-ї Міжнародної наукової конференції 26-27 квітня 2007р. у м. Донецьку / Під редакцією Р.О. Додонова. - Донецьк: ДОННТУ, 2007. - С. 87-88.
7. Goncharov V. V. Money as the subject of philosophical analysis / Збірник матеріалів науково-технічної конференції для молодих вчених - тези доповідей міжвузівської конференції (27 травня) / Ред.кол.: Осинська Н.Т., Кушніренко О. М., Гіровська І. В. - Донецьк: ДОННТУ, 2007. - С. 48-50.
8. Гончаров В.В. Проблема денег в этических исследованиях личности / Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості: Матеріали ХХІ Міжнародної науково-практичної конференції (18 травня). - Донецьк: ІПШІ "Наука і освіта". - 2007. - С. 27-28.
9. Гончаров В.В. Деньги и этические ценности личности / Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості: Матеріали ХХІІ Міжнародної науково-практичної конференції (30 листопада). - Донецьк: ІПШІ "Наука і освіта". - 2007. - С. 115-117.
10. Гончаров В.В. Деньги как компонент культуры (Социально-философский аспект) / Культура и экономика [Текст]: Междунар. науч.-практ. конф., 2008 г., 20-21 марта, Донецк: [Материалы]. - Донецк: ДОННУЭТ, 2008. - С. 207-209.
11. Гончаров В.В. Гроші в контексті культури та релігії / Філософія гуманітарного знання: раціональність і духовність. Матеріали Міжнародної наукової конференції 2-3 жовтня 2008 р. - Чернівці: Рута, 2008. - С. 350-352.
12. Гончаров В.В. Феномен грошей у контексті аксіологічного дослідження господарської культури соціуму / Філософія фінансової цивілізації: людина у світі грошей: Матеріали Міжнародних філософсько-економічних читань (10-11 червня 2008 року, м. Львів) / Університет банківської справи Національного банку України; Редкол.: Відп. секретар З.Е. Скринник. - Львів, 2008. - С. 153-161.
13. Гончаров В.В. "Божественна" природа грошей як предмет соціально-філософського аналізу / Філософія фінансової цивілізації: людина у світі грошей: Матеріали Міжнародних філософсько-економічних читань (20-21 травня 2009 року, м. Львів) / Університет банківської справи Національного банку України; Редкол.: Відп. секретар З.Е. Скринник. - Львів, 2009. - С. 229-238.
14. Гончаров В.В. "Трансцендентная" природа денег как предмет социально-философского анализа / Экономический и социально-философский потенциал современного общества: возможности, тенденции, перспективы развития: Материалы международной научно-практической конференции (29 июня 2009 г.). - В 3-х частях. - Ч.1. / Отв. ред. В.И. Долгий. - Саратов: Издательство "Научная книга", 2009. - С. 82-86.
15. Гончаров В.В. Аксиологический подход в исследовании феномена "деньги" // Наука. Философия. Общество. Материалы V Российского философского конгресса. Том II. - Новосибирск: Параллель, 2009. - С. 369.