Дослідження процесу еволюції влади авторитету до авторитету влади та виникнення ідеї громадянської згоди. Аналіз соціально-політичної ситуації і особливості вирішення проблеми громадянської ідентичності в умовах соціокультурного різноманіття Криму.
Аннотация к работе
Гегелем, що це суспільство пріоритету індивідуальних інтересів, але реалізувати їх можна тільки через співробітництво з іншими2, що громадянське суспільство має ядро, що складається з добровільних асоціацій, що утворюються з орієнтиром на взаємозвязок, взаємодію і взаємозумовленість вертикалі влади і горизонталі комунікативних відносин (системи координат розвитку суспільства). Воно переслідує завдання, дослідивши граничні підстави ідеї громадянського суспільства і його здійснення, відповісти на запитання як можливо досягти єдності і згоди, а подалі й формування громадянського суспільства в Україні з врахуванням специфіки Криму. Мета дослідження полягає у тому, щоб здійснити соціально-політичний аналіз проблеми громадянської згоди як передумови формування громадянського суспільства в Україні та його специфіки в Криму. Реалізація цієї мети обумовила постанову завдань: - розглянути становище суспільства через систему координат його розвитку, дослідити феномен влади та джерела ідеї громадянського суспільства; Базовим джерелом дослідження громадянської згоди як передумови формування громадянського суспільства в Україні стали проведені дослідження, міждисциплінарні розробки, Конституція України і Конституція Криму, політико-правові документи України і Криму, матеріали науково-практичних конференцій, “Круглих столів” з проблем діалогу етнічних культур і конфесій у Криму, монографічні дослідження, різні матеріали громадських організацій.Завдяки організованій діяльності, що здійснюється у визначених формах, суспільство заявляє про себе як система, що саморозвивається, що має свій спосіб буття і свої форми прояву і здійснення, свою систему координат самоорганізації. “Ідея громадянського суспільства та її здійснення” - мова йде про те, що суспільство як саме система, що розвивається, мала потребу й у проробці горизонталі комунікативних відносин. Певні трудності при дослідженні феномена громадянського суспільства в умовах різноманіття поглядів на його сутність і перспективу сполучені з проблемою взаємозвязку і взаємодії держави і громадянського суспільства, вертикалі влади і горизонталі комунікативних відносин, беручи до уваги особливий статус фізичної особи. Політичні фактори громадянського суспільства повязані не з питанням “що є громадянське суспільство?”, а з питанням “що воно може?” А може воно багато чого. Складається принципово нова конструкція соціальної системи, де відношення між індивідом і державою опосередковані представництвом солідарних спільностей, що беруть зобовязання представляти інтереси членів своєї спільності у “великому” суспільстві і перед державою.Дисертаційна робота “Громадянська згода як передумова громадянського суспільства в Україні (досвід соціально-політичного аналізу в Криму)” містить низку вихідних положень і висновків як теоретичного, так і практичного характеру. В умовах трансформації сучасного українського суспільства, коли стара шкала ціннісних орієнтирів зруйнувалася, а нова ще не склалася, звернення до пошуку громадянської єдності й згоди актуальне, тому що це перший крок до формування цивілізаційного суспільства. Розгляд розвитку суспільства через систему координат: вертикаль влади і горизонталь комунікативних суспільних відносин дозволяє не тільки простежити трансформацію влади авторитету в авторитет влади, але й усвідомити значення виникнення ідеї громадянського суспільства , виявити й оцінити її потенціал. Історія ідеї громадянського суспільства і її здійснення непроста, але проведене дослідження свідчить, що її передумова, у статусі ідеї громадянської згоди, краща за авторитарні й тоталітарні режими. Звертання до ідеї громадянського суспільства - це не спроба реалізації однієї з ідей філософії Просвітництва, а відповідь на розвиток суспільства перехідного періоду, коли авторитету влади протистоїть якісно інший стан влади авторитету, забезпечуючи передумови природного включання в “тканину” соціального життя інститутів громадянського суспільства.
План
1. Основний зміст дисертації
Вывод
1. Дисертаційна робота “Громадянська згода як передумова громадянського суспільства в Україні (досвід соціально-політичного аналізу в Криму)” містить низку вихідних положень і висновків як теоретичного, так і практичного характеру.
В умовах трансформації сучасного українського суспільства, коли стара шкала ціннісних орієнтирів зруйнувалася, а нова ще не склалася, звернення до пошуку громадянської єдності й згоди актуальне, тому що це перший крок до формування цивілізаційного суспільства.
2. Розгляд розвитку суспільства через систему координат: вертикаль влади і горизонталь комунікативних суспільних відносин дозволяє не тільки простежити трансформацію влади авторитету в авторитет влади, але й усвідомити значення виникнення ідеї громадянського суспільства , виявити й оцінити її потенціал.
3. Історія ідеї громадянського суспільства і її здійснення непроста, але проведене дослідження свідчить, що її передумова, у статусі ідеї громадянської згоди, краща за авторитарні й тоталітарні режими. Більш того, без здійснення громадянської єдності і згоди, усі проекти створення правової держави приречені на провал.
4. В умовах глобалізації світу, індивід усвідомив свою безпорадність і незахищеність. Виникнула нова хвиля “масової патології ідентичності”. Відповіддю на цей виклик (проблемну ситуацію) і було повторне звернення до ідеї громадянського суспільства, актуальність якої особливо зросла в країнах пострадянського простору. Тільки в солідарному суспільстві індивід набуває можливості бути своїм серед своїх.
5. Єдність і громадянська згода обумовлюють особисту участь людей у самоврядуванні і самоорганізації свого соціального життя, змушують їх добровільно брати відповідальність за себе й інших, забезпечуючи усталеність і міцність як суспільного буття, так і згоди на рівні громадської свідомості.
6. Звертання до ідеї громадянського суспільства - це не спроба реалізації однієї з ідей філософії Просвітництва, а відповідь на розвиток суспільства перехідного періоду, коли авторитету влади протистоїть якісно інший стан влади авторитету, забезпечуючи передумови природного включання в “тканину” соціального життя інститутів громадянського суспільства.
7. Громадянське суспільство і правова держава є закономірним результатом історичного процесу, а не продуктом соціального експерименту. У різних країнах вони будуть набирати свої форми з урахуванням конкретних умов життєдіяльності людей. Однак всі ці форми та їхні модифікації будуть виражати спільну основу взаємозвязку, взаємодії і взаємообумовленості вертикалі влади і горизонталі комунікативних відносин, правової держави і громадянського суспільства.
8. Громадянське суспільство не відбудеться поза громадянською єдністю й згодою. Не відбудеться воно і при відсутності передумов реальної свободи індивіда і її адекватного сприйняття через призму громадянської ідентичності.
9. Поки що доводиться констатувати, що в нинішніх умовах трансформації українського суспільства відсутня можливість існування і здійснення погодженої волі з орієнтиром на досягнення єдності і громадянської згоди. Можна говорити про реальне існуванні лише чинників досягнення громадянської згоди й окремих елементів громадянського суспільства.
10. У реєстрі чинників формування громадянської згоди провідне місце займає політика мультикультуралізму і процес формування демократичних цінностей, а також діалог культур і конфесій.
11. Ефективність цих чинників знижується тим , що в умовах України не визначився вектор політичного розвитку, а в умовах Криму підсилюється ідентичність “своїх” через “інших” , що не зміцнює на даному етапі базу громадянської ідентичності. Крім того, процес диференціації кримського товариства протікає стихійно. В очах населення державність не здатна відстоювати демократичні цінності, і насамперед захищати безпеку громадян і їхню гідність.
12. І проте, пошук громадянської згоди продовжується. Віхами на цьому шляху є вирішення проблеми ідентичності в умовах соціокультурного плюралізму через діалог культур і конфесій. Перший досвід становлення громадянського суспільства представлено етнокультурними товариствами і місцевим самоврядуванням, а також масовими громадськими організаціями. Аналіз цього досвіду свідчать, що відзначені форми мають власні проблеми, що вимагають уваги і вирішення. Але саме цей досвід і породжує надію, що дорогу подужає той , хто йде.
Список литературы
Арудов М.С. Межэтнический диалог в Крыму // Ученые Записки Таврического национального университета / Политические науки, Симферополь, 2003. - Том 16 (55), № 1. - С.27-32.
Арудов М.С. Правовые основания диалога общества и власти // Государственная власть и политическое участие (Материалы международной научной конференции. 6-8 октября 2003, г. Севастополь). Севастополь, 2003. - С. 29-32.
Арудов М.С. Социокультурные параметры гражданского общества // Ученые Записки Таврического национального университета / Политические науки, Симферополь, 2004. - Том 17 (56) №1. - С. 26-32.
Арудов М.С. Диалог общества и власти или поиск гражданского согласия // Ученые Записки Таврического национального университета / Политические науки, Симферополь, 2004. - Том 18 (57) №2. - С. 3-13.
Арудов М.С. Межконфессиональный диалог как одна из форм осуществления гражданского согласия // Гражданское общество и религия: материалы международного круглого стола. ТНУ им. В.И. Вернадского, Гете-институт, Симферополь, 11-12 сентября 2004. - Симферополь: Изд-во ЦЭСИ при каф. Политич. Науки ТНУ, 2004. - С. 13-16.
Арудов М.С. Дилог культур - реальная форма достижения гражданского согласия // Общество и власть: возможности диалога: материалы международной научно-практической конференции. ТНУ им. В.И. Вернадского, Симферополь, 21-22 мая 2004. - 2004. - Симферополь: Изд-во ЦЭСИ при каф. Политич. Науки ТНУ, 2004. - С. 21-22.