Станове та географічне походження, правовий статус львівських громадян як соціальної групи. Види львівського громадянства в ранньомодерний час. Умови та процес прийняття міського громадянства. Етноконфесійний та професійний склад львівського міщанства.
Аннотация к работе
Саме вони були найактивнішою соціальною групою в місті та відрізнялися від інших категорій населення. Прийняття до міського права («jus civile») як необхідна процедура отримання міського громадянства становила початок легітимної діяльності тієї чи іншої особи в місті, наділяла її певними правами в межах місцевої юрисдикції, зокрема дозволяла користуватися вольностями та пільгами, наданими громаді згідно з королівськими привілеями. У другому розділі («Правовий статус львівських громадян як соціальної групи») автор спершу розглядає дотичну теми термінологію: міське право, міські обивателі, міське громадянство тощо, наводячи відповідники латинською, польською, німецькою мовами. Про різноманітні можливості карєрного росту на міських урядах для львівських громадян та престижність окремих урядів ідеться у третьому підрозділі («Міське громадянство та урядницька карєра»). О.Заяць зробив спробу підрахувати частку урядників, ідентифікованих у реєстрах прийняття до міського права. У четвертому підрозділі («Види львівського громадянства») йдеться про громадянство окремих національних громад, яких у місті було три: католицька (польська), українська, вірменська.