Роль О. Барвінського у національно-культурному відродженні західноукраїнських земель. Основні віхи його громадсько-просвітницької діяльності на Тернопільщині. Вплив ідей провідних громадян Наддніпрянщини на становлення історичних поглядів діяча.
Аннотация к работе
Питання персоніфікації історії, дослідження життєвого шляху, діяльності та творчої спадщини визначних її діячів стали одним із важливих завдань сучасної історичної науки. Увагу науковців привертають передусім імена тих українських діячів, діяльність та творчість яких у роки панування тоталітарної системи на українських землях фальшувалась чи взагалі була вилучена з наукового та суспільного обігу. барвінський діяльність громадська просвітницька До таких діячів, які перебували на вістрі боротьби за національне визволення та культурний розвиток західноукраїнських земель, належав Олександр Барвінський. На жаль, в сучасній історичній науці практично відсутні комплексні дослідження, які б вповні висвітлювали його громадсько-просвітницьку діяльність та історичну спадщину. Барвінського, довести значення його праці у суспільно-політичному житті західноукраїнських земель наприкінці ХІХ - першій чверті ХХ століття, показати доцільність використання прикладу його громадсько-просвітницької праці на сучасному етапі національно-державної розбудови в Україні.Барвінського, які давали свою оцінку його діяльності слід віднести К. Студинського. У своїх роботах автор описував діяльність Олександра Барвінського у тернопільській філії "Просвіта", його заходи навколо розвитку цього товариства. Окрему групу становлять матеріали особистого архіву Барвінської Анни Степанівни, а також роботи О. Барвінського. Одним із найважливіших документів є "Літопис роду Барвінських", який подає родовід родини Барвінських від початку XV - до першої чверті ХХ століття. Барвінського дають його конспекти лекцій з історії, яку він викладав в учительській семінарії, а також приватні лекції з німецької мови і історії.У результаті проведеного наукового дослідження автор виносить на захист наступні висновки і положення: - аналіз стану розробки проблеми засвідчив, що досі вона не була предметом спеціального вивчення, залучена до дослідження джерельна база є репрезентативною і достовірною, що дозволяє вирішити поставлені дослідницькі завдання; Барвінського до його висунення на провідні ролі в українському громадсько-просвітницькому русі був типовим для цілого покоління нової української світської інтелігенції. Барвінського як громадсько-просвітницького діяча відбувалося насамперед у родинному середовищі, що належало до національно свідомого греко-католицького духовенства; Барвінського почався новий етап у його громадсько-просвітницькій діяльності. Він зумів залучити до громадського життя окремих діячів української інтелігенції міста, які пізніше склали основу усіх громадських товариств Тернополя кінця ХІХ століття;Олександр Барвінський у західноукраїнській історіографії (остання чверть ХІХ - перша чверть ХХ ст.) // Наукові записки ТДПУ ім. Серія Історія. Громадсько-просвітницька і політична діяльність Олександра Барвінського на Тернопільщині // Наукові записки ТНПУ ім. Внесок Олександра Барвінського в розвиток Фундації імені князя Костянтина Острозького в Тернополі // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія: Збірник наукових праць / за заг. ред. проф.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА
Вывод
У результаті проведеного наукового дослідження автор виносить на захист наступні висновки і положення: - аналіз стану розробки проблеми засвідчив, що досі вона не була предметом спеціального вивчення, залучена до дослідження джерельна база є репрезентативною і достовірною, що дозволяє вирішити поставлені дослідницькі завдання;
- життєвий шлях О. Барвінського до його висунення на провідні ролі в українському громадсько-просвітницькому русі був типовим для цілого покоління нової української світської інтелігенції. Формування поглядів О. Барвінського як громадсько-просвітницького діяча відбувалося насамперед у родинному середовищі, що належало до національно свідомого греко-католицького духовенства;
- з переїздом до Тернополя в О. Барвінського почався новий етап у його громадсько-просвітницькій діяльності. Він зумів залучити до громадського життя окремих діячів української інтелігенції міста, які пізніше склали основу усіх громадських товариств Тернополя кінця ХІХ століття;
- активна діяльність О. Барвінського у НТШ сприяла тому, що у 1891 році він став головою цього товариства, а також членом історико-філософської секції, був редактором "Записок" НТШ. Будучи депутатом Галицького крайового сейму, домагався державної фінансової допомоги для товариства. Його політична діяльність, а саме прихильність до україно-польської урядової угоди, стала причиною багатьох конфліктів, що виникали в середовищі НТШ. Нерозуміння та політичне протистояння відвернуло від нього багатьох громадсько-просвітницьких діячів Галичини, проте це не вплинуло на його подальшу активну діяльність;
- громадсько-просвітницька діяльність О. Барвінського була прикладом реалізації на практиці програмних завдань українського руху, до керівників якого в той час приходило розуміння, що сила нації визначається не механічним переліком політичних прав, а всім комплексом здобутків в економічній, соціальній, культурній, науковій та інших сферах суспільного життя;
- у своїх історичних поглядах О. Барвінський був прихильником українофільської концепції, сутність якої полягала в зображенні національної відмінності українського народу від російського. Велике значення при цьому він надавав історії боротьби українського народу за самостійність, його невідємному прагненню до волі.