Дослідження громадсько-політичної, культурно-освітньої, наукової діяльності Лотоцького. Його вплив на розвиток українського руху кінця ХІХ - початку ХХ ст., на визнання автокефалії УПЦ, на розвиток національної освіти, діяльності української еміграції.
Аннотация к работе
Через аналіз їх життя та діяльності можна реконструювати правдиву, ідеологічно незашорену картину суспільного життя. Олександр Гнатович Лотоцький (1870 - 1939) як активний учасник національно-визвольного руху кінця ХІХ - першої половини ХХ століття і видатний науковець та публіцист мав значний вплив на громадсько-політичну діяльність українських громад, формування державної політики українських урядів у сфері релігійних відносин. Разом з тим, відсутність в українській історичній науці спеціального дослідження про О.Г.Лотоцького, актуалізує поглиблене вивчення його громадсько-політичної, культурно-освітньої та наукової діяльності, відтворення повної наукової біографії вченого, осмислення його місця і ролі у вітчизняній історії. Відтак, дослідження має важливе значення не лише для всебічної оцінки творчості ученого, але й для рельєфнішого відтворення динаміки українського історичного процесу цього періоду. Завершення й апробацію основних положень дисертації здійснено в рамках наукової проблеми “Культура українського народу як чинник національно-державного розвитку (ХХ ст.)”, що розроблялася у відділі історії культури українського народу Інституту історії України НАН України.Їх авторами були колеги по громадсько-політичній та науковій роботі, які звертали увагу на заслуги вченого перед Україною. Лотоцького, зарубіжні вчені і діячі УАПЦ наголошували на його доробку як історика церкви. Лотоцького; слід відмітити також перші (англомовні) праці про О.Г. Лотоцького. Лотоцького в 1898-1936 рр., зберігаються в сховищах Центрального державного історичного архіву України у м. Лотоцького в 1917 - 1918 рр. знайшов своє відображення у матеріалах фондів Української Центральної Ради (Ф.1115), Генерального секретаріату Центральної Ради (Ф.1063), Народного міністерства закордонних справ УНР (Ф.2592), Міністерства Ісповідань УНР (Ф.1072) Центрального державного архіву вищих органів влади України.