Дослідження духовних, суспільно-політичних та соціальних факторів, що вплинули на громадську діяльність М. Аркаса. Його внесок у справу підняття національної свідомості. Роль робіт діяча у поширенні та популяризації української мови, культури й історії.
Аннотация к работе
Він був органічною складовою українського національного життя, сприяв формуванню ідеологічних і стратегічних підвалин політизації українського визвольного руху початку ХХ ст. Аркас як громадський діяч, уособлював суспільне призначення української еліти у діяльності по формуванню національної свідомості широких верств українського населення. Аркаса у культурно-просвітній, меценатській сферах, царині популяризації української історії засвідчували про його роль та впливовість в українському громадському житті. Актуальність зясування цієї проблеми зумовлюється як завданням історичної науки, її прагненням дати обєктивну оцінку історичним подіям, так і можливістю використання історичного досвіду минулого для ефективного вирішення актуальних проблем сучасності. Аркаса має також важливе виховне значення, сприяє поглибленню національної свідомості.Аркаса зявилися ще за його життя і були присвячені виходу в світ "Історії України-Русі". Біднова, де мова йде про "Історію України-Русі", автор детально розповідає про критичні зауваження В. Аркаса, наполягаючи, що автор написавши свою працю ",…зробив велику послугу нашому національному рухові". В. Наступного року у перевиданні "Історії України-Русі" (видання 1908 р.) було поміщено вступне слово і коментарі В. Сарбея. Він наголошує, що, будучи різними особистостями за своїм світоглядним баченням процесів, які відбувалися, мета їхнього життя була єдиною: "для обох це була українська справа та національна ідея".У результаті зясовано, що основними факторами, які мали вплив на формування системи переконань автора "Історії України-Русі" були родина, здобуття освіти у навчальних закладах, а саме, у гімназії спілкування із вчителем історії Л. Литвином, зясовано наскільки значимою особистістю був автор "Історії України-Русі" для миколаївського культурно-просвітнього товариства. Переписка засвідчує, що автор "Історії України-Русі" був причетний майже до кожної деталі, яка була задіяна у функціонуванні товариства. У ході дослідження зясовано, що основою громадської діяльності автора "Історії України-Русі" було піднесення української національної свідомості серед неосвічених верств українського населення. Аркаса, а саме оперу "Катерина" (не дивлячись на її помітне значення у історії оперної музики України) та "Історію України-Русі" слід також сприймати як культурно-просвітні явища у житті тогочасного українського суспільства.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У висновках викладено найважливіші результати дослідження: 1. У результаті розгляду історіографічної бази зясовано, що на сьогодні досліджена тільки діяльність М. Аркаса на музичному ґрунті. Інші ж аспекти діяльності досліджуваної особистості розглянуті частково і досить побіжно. Зокрема, це стосується написання М. Аркасом його популярної "Історії України-Русі" та його діяльності на користь миколаївського товариства "Просвіта". Відкритим залишилося питання взаємозвязків М. Аркас - М. Грушевський стосовно "Історії України-Русі". Що ж стосується поглядів та життєвої позиції М. Аркаса як особистості, то це питання не розглянуте взагалі.
Наявна джерельна база є достатньою для розкриття теми дисертаційного дослідження. Основу джерел роботи складає епістолярний спадок М. Аркаса. У ході дослідження було оброблено значний пласт матеріалу, який до цього був не вивчений або й зовсім невідомий дослідникам, зокрема, вперше здійснено дослідження листування М. Аркаса, яке на сьогодні розбите та розпорошене на декілька частин, головним чином, за різними архівними установами Києва та Миколаєва. Серед нових матеріалів, використаних у роботі, відмічаємо переписку між М. Аркасом та писарем товариства "Просвіта" Ю. Литвином та ряд невідомих досі листів із епістолярного спадку автора "Історії України-Русі" із В. Доманицьким. Одну із ключових ролей у висвітленні обраної теми відіграло повне дослідження рукопису професора М. Лагути, який до цього часу комплексно не вивчався. На основі цього матеріалу було розкрито ряд важливих питань у контексті обраної проблеми.
2. Ґрунтовно досліджено процес формування світогляду М. Аркаса, у звязку з чим, вперше було подано вичерпні характеристики ряду особистостей, а саме педагогів досліджуваної нами постаті, що стало одним із ключових моментів при розгляді цього питання. Також, завдяки залученню нових відомостей було висвітлено ряд невідомих досі моментів, які стосувалися родинного виховання М. Аркаса. У результаті зясовано, що основними факторами, які мали вплив на формування системи переконань автора "Історії України-Русі" були родина, здобуття освіти у навчальних закладах, а саме, у гімназії спілкування із вчителем історії Л. Смоленським, та оточення М. Аркаса, зокрема, спілкування із такими видатними постатями в історії України, як М. Кропивницький та П. Ніщинський.
3. Завдяки аналізу переписки між М. Аркасом та писарем "Просвіти" Ю. Литвином, зясовано наскільки значимою особистістю був автор "Історії України-Русі" для миколаївського культурно-просвітнього товариства. Зокрема, було висвітлено ряд невідомих досі деталей, які стосувалися діяльності М. Аркаса у "Просвіті", що дозволило значно розширити панораму культурно-просвітньої діяльності досліджуваної постаті. Зясовано, що М. Аркас, очолюючи миколаївське товариство, не обмежувався своєю роллю керівника "Просвіти". Переписка засвідчує, що автор "Історії України-Русі" був причетний майже до кожної деталі, яка була задіяна у функціонуванні товариства. Організація культурно-просвітніх вечорів, фінансова допомога, читання лекцій та рефератів із української історії, оформлення всієї документації товариства, навіть ремонт сцени у приміщенні "Просвіти". Крім того, листи розповідають, що конфлікти із місцевою владою у звязку із роботою товариства були не поодинокими. Це була безперервна боротьба М. Аркаса із миколаївським чиновниками та пресою міста, які намагалися будь якими методами перешкодити роботі "Просвіти".
4. У ході дослідження зясовано, що основою громадської діяльності автора "Історії України-Русі" було піднесення української національної свідомості серед неосвічених верств українського населення. Про це яскраво свідчить факт заснування М. Аркасом початкової школи із українською мовою викладання.
М. Аркас саме в цьому вбачав головну проблему українського суспільства і своєю діяльністю демонстрував своє бачення цього питання. Працюючи на користь української справи він повністю віддав себе цій діяльності, як з духовної, так і з матеріальної точки зору. Зокрема, безапеляційну відданість українському питанню, засвідчує його меценатська діяльність. Наприклад, спосіб, у який М. Аркас матеріально підтримував газету "Рада" заслуговує особливої уваги. Надаючи газеті півтори тисячі примірників своєї "Історії України-Русі" у якості премій майбутнім передплатникам, М. Аркас, жодним чином не намагався звеличити своє імя. Він навпаки, намагався не зашкодити у такий спосіб газеті, знаючи що в його праці є певні недоліки, про що полемізував із редактором "Ради" Є. Чикаленком.
Присвятивши себе українській ідеї, він своїми вчинками яскраво демонстрував призначення тогочасної української еліти, представником якої був сам. Головні праці М. Аркаса, а саме оперу "Катерина" (не дивлячись на її помітне значення у історії оперної музики України) та "Історію України-Русі" слід також сприймати як культурно-просвітні явища у житті тогочасного українського суспільства. Оскільки, головна місія робіт М. Аркаса полягала у поширенні української мови, культури та історії, що було основою його діяльності. Доказом непересічного значення, наприклад ",Історії України-Русі", є маса позивних відгуків тогочасних українських діячів у листах до досліджуваної постаті та ряд статей і заміток у тогочасній українській пресі. Головне завдання творів М. Аркаса, яке було закладене автором, це піднесення української національної свідомості, що яскраво простежується у всіх його відомих на сьогодні листах.
5. Досліджуючи листування між М. Аркасом та В. Доманицьким і В. Липинським та В. Доманицьким, було віднайдено ряд невідомих до сьогодні листів, які змушують по-новому переглянути проблему взаємовідносин "М. Аркас-М. Грушевський". У ході дослідження визначено роль професора М. Грушевського у цій проблемі, який публікуючи рецензію В. Липинського, урізав її та додав до неї свій негативний відгук, після чого рецензія В. Липинського також мала негативний відтінок. Як наслідок, В. Липинський змушений був виправдовуватися на сторінках газети "Рада". Зясовано справжнє ставлення безпосередніх учасників цього конфлікту до публікацій М. Грушевського у "Літературно-науковому віснику". Визначний історик України у цій ситуації відіграв негативну роль, власні інтереси якого завадили йому обєктивно оцінити "Історію України-Русі" М. Аркаса. Показово, що інші безпосередні учасники цих подій, не дивлячись на негативні відгуки М. Грушевського на книгу М. Аркаса, продовжили свою роботу над другим виданням "Історії України-Русі".
У ході написання праці висвітлено постать М. Аркаса як українського громадського діяча. А саме, головні аспекти його громадської діяльності, зокрема, появу та значення "Історії України-Русі", заснування "Просвіти" у Миколаєві та діяльність на користь цього товариства, меценатські справи М. Аркаса. Таким чином дисертаційне дослідження заповнює прогалину в українській історіографії та історії, яка стосується М. Аркаса та його діяльності. З огляду ж на значну частину матеріалу, яка знаходиться за кордоном, дисертаційна робота не є остаточним дослідженням, котре стосується особистості М. Аркаса. Зокрема, залучення закордонних джерел, зокрема "Родинної хроніки", змогло б значно розширити масштаб дослідження цієї видатної постаті в історії України.
Життя та діяльність М. Аркаса є важливою сторінкою української історії. Глибока й різнобічна діяльність М. Аркаса, скерована в бік української справи, яка завжди носила громадський характер, ставить його в один ряд з такими українськими суспільно-громадськими діячами як М. Грушевський, В. Липинський, Є. Чикаленко, Л. Українка.
Доведено, що діяльність М. Аркаса була однією із ланок історичного процесу, яка забезпечувала перманентність українського національного руху на початку ХХ ст.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ І ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ПУБЛІКАЦІЯХ
Фахові видання: 1. Микола Аркас як громадський діяч і представник української національної еліти // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. - 2005. - Вип. 80-81. - С. 13-16.
2. Епістолярний спадок М. Аркаса як джерело вивчення його громадської діяльності // Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. - Вип. LIX (59). - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. - С. 194-200.
3. Джерела формування світогляду Миколи Аркаса // Сторінки історії: Збірник наукових праць. Вип. 23/ Відп. ред. Н.Ф. Гнатюк. - К.: ІВЦ Видавництво "Політехніка", 2006. - С. 87-97.
Публікації, що додатково відображають результати дисертаційного дослідження: 4. IV Міжнародна науково-практична конференція "Динаміка наукових досліджень - 2005" (Дніпропетровськ, 20-30 червня 2005 р.) - С. 9-11.
5. IV Міжнародна науково-практична конференція молодих учених "Шевченківська весна", секція "Історія", (3 березня 2006 р.) - С. 319-321.