Концептуальні засади визначення поняття "громадські організації". Історія їх виникнення та становлення в Україні. Конституційно-правовий статус громадських організацій. Гарантії діяльності громадських організацій та їх юридична відповідальність.
Аннотация к работе
Одним із важливіших конституційних прав громадян в демократичній державі є право на обєднання (свобода спілок та асоціацій) тобто право вільно створювати різного роду обєднання, приєднатись до них і виходити з них. Майже у всіх країнах (включаючи країни тоталітарного соціалізму) говориться про волю обєднання в політичні партії, культурні, спортивні та інші громадські організації. Права людини - це не дарунок держави, уряду, політичної партії чи її лідера, а суверенний, не відчужуваний атрибут кожної людини, кожної особистості, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, віросповідання, політичних поглядів і переконань, соціального чи походження майнового положення; не народ існує для держави чи уряду, а держава й уряд - для народу, не народ для Конституції, - а Конституція для народу. Саме через громадські обєднання, громадсько-політичні рухи, політичні партії до активної державотворчої діяльності залучаються широкі верстви населення, реалізуються й захищаються політичні та економічні інтереси тієї чи тієї частини суспільства (народу, нації, соціальної групи). Громадські обєднання не залежать від держави, вони здатні впливати на державні інститути і водночас захищати суспільство від необґрунтованого втручання держави в громадське життя.Вони можуть мати різні назви: організація, обєднання, спілка, товариство, клуб, гурток, рада, фонд, асоціація тощо. Ще однією ознакою громадської організації у багатьох країнах вважається її неприбутковий характер - вона не повинна здійснювати господарську діяльність із метою отримання прибутку, інакше має зареєструватися в уповноваженому органі публічної влади як підприємницька структура. Тому, скажімо, житлово-будівельний кооператив розглядається як громадська організація, а виробничий - як підприємство. З політичною партією її споріднює добровільність обєднання громадян, наявність організаційної структури та діяльність на засадах самоврядування.Згідно положень Закону в Україні діють 2 види обєднань громадян: політичні партії і громадські організації. 9 цього Закону, обєднання громадян утворюються і діють в Україні з 3 видами статусу: всеукраїнським, місцевим та міжнародним. До першого відносять Конституцію України, до другого - закони України "Про політичні партії в Україні", "Про обєднання громадян", "Про вибори народних депутатів України", "Про вибори Президента України", "Про Центральну виборчу комісію", "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських селищних, міських голів", "Про власність" та ін. У партійному статуті регламентується порядок утворення статутних органів політичної партії, їхні повноваження та терміни цих повноважень, порядок вступу осіб до політичної партії, зупинення та призупинення членства в ній, права та обовязки членів політичної партії, порядок створення, загальну структуру та повноваження обласних, міських, районних організацій політичної партії та її первинних осередків, порядок внесення змін та доповнень до статуту та програми політичної партії, порядок скликання та проведення партійних зїздів, джерела матеріальних, у тому числі фінансових, надходжень та порядок здійснення витрат політичної партії, використання її коштів та іншого майна, що залишилося після її ліквідації (саморозпуску) та ін. Політичні партії утворюються і діють в Україні завжди з всеукраїнським статусом, а це означає, що реєструються вони Міністерством юстиції України.Громадські організації посідають важливе місце в житті нашої держави. Громадські організації створюються і діють у формі спілок (адвокатів, музикантів та ін.), товариств (наприклад, наукове товариство ім. Однак на відміну від громадських організацій це структурно неоформлені масові обєднання громадян і організації різних соціально-політичних орієнтацій, діяльність котрих, як правило, має тимчасовий характер і найчастіше спрямована на виконання певних тактичних завдань, після чого вони або розпадаються, або консолідуються в нові політичні партії чи громадські організації. У загальному означенні громадські організації і рухи являють собою добровільні формування, що виникають у результаті цільного волевиявлення громадян на основі спільних інтересів і завдань. Однак їх діяльність почасти набуває політичного характеру, оскільки громадські організації і рухи, по-перше, обєднують людей, що входять до спектру політичних сил (патріотичні сили, національне орієнтовані групи, прихильники реформування суспільства та ін.), по-друге, є потенційною базою для виникнення на їх основі нових політичних партій.Питання функціонування громадських організацій неодноразово були предметом наукових досліджень В.Ф. Поза увагою залишались дослідження функцій громадських організацій. В практичному відношенні правильне розуміння функцій громадських організацій сприяє підвищенню ефективності їх діяльності, посилює вплив зазначених обєднань на всі сторони державного та суспільного життя. Виходячи із загального терміну функцій, визначимо поняття функцій громадськ
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Загальна характеристика громадських організацій в Україні
1.1 Поняття громадських організацій
1.2 Конституційно-правовий статус громадських організацій
1.3 Класифікація громадських організацій в Україні
Розділ 2. Система громадських організацій в Україні та їх функції
2.1 Функції громадських організацій в Україні
2.2 Правове регулювання порядку створення та діяльності організацій
2.3 Гарантії діяльності громадських організацій та їх юридична відповідальність
Розділ 3. Розвиток громадських організацій на сучасному етапі
3.1 Взаємовідносини організацій із органами державної влади
3.2 Проблеми та перспективи розвитку громадських організацій в Україні