Аналіз стану законодавчого забезпечення діяльності громадських лікарських організацій в Україні. Розробка класифікації та пропонування критеріїв для їх ідентифікації. Обґрунтування шляхів оптимізації діяльності громадських лікарських організацій.
Аннотация к работе
Однак сьогодні ми змушені констатувати, що в нашій державі питання участі громадських лікарських організацій у формуванні та реалізації державної політики України в галузі охорони здоровя ще не стали предметом детального наукового розгляду в нерозривному звязку з виявленням шляхів щодо виведення вітчизняної сфери охорони здоровя з кризового стану. Актуальність дослідження підтверджується і необхідністю виконання положень низки законодавчих і нормативних документів, серед яких основними є: укази Президента України “Про забезпечення умов для ширшої участі громадськості у формуванні і реалізації державної політики” № 854/2004 від 31 липня 2004 р., “Про забезпечення участі громадськості у формуванні і реалізації державної політики” № 1276/2005 від 15 вересня 2005 р.; постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики” № 1378 від 15 жовтня 2004 р., “Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України “Український прорив: для людей, а не політиків” № 14 від 16 січня 2008 р.; наказ Міністерства охорони здоровя України “Про додаткові заходи щодо залучення громадян до участі в управлінні державними справами” № 286 від 15 червня 2005 р.), мета яких - забезпечення гласності та відкритості в діяльності органів державної влади, узгодження їх основних функцій із практичними діями громадських організацій, сприяння зростанню ролі громадських медичних обєднань у розвязанні проблем охорони здоровя, що слугуватиме демократизації управління у зазначеній сфері. Однак серед досліджень цих та інших авторів досі немає наукової праці, у якій було б комплексно розглянуто діяльність громадських лікарських організацій, визначено їх внесок у формування та реалізацію державної політики України в галузі охорони здоровя. Ґрунтуючись на меті дослідження та спираючись на аналіз вітчизняних і зарубіжних наукових джерел, у дисертації були визначені основні напрями дослідження, в межах яких поставлено та вирішено такі завдання: проаналізувати стан вивчення проблеми участі громадських лікарських організацій у формуванні та реалізації державної політики в галузі охорони здоровя у вітчизняній і зарубіжній літературі; метод контент-аналізу - для дослідження визначень понять “формування і реалізація державної політики”, “державна політика України в галузі охорони здоровя”, “громадські лікарські організації” у наукових джерелах і документах, що регламентують діяльність субєктів державного управління охороною здоровя та формулювання авторського варіанта тлумачення словосполучення “участь громадських лікарських організацій у формуванні та реалізації державної політики України в галузі охорони здоровя”;У першому розділі - “Теоретико-методичні засади дослідження діяльності громадських лікарських організацій як субєктів формування та реалізації державної політики України в галузі охорони здоровя” - на основі аналізу офіційних документів та наукових праць вітчизняних і зарубіжних авторів висвітлюється діяльність громадських лікарських організацій в Україні та за кордоном. Сутність такої системи полягає в активній участі громадських лікарських організацій у розробці концепцій, принципів і програм розвитку охорони здоровя, у формуванні політики і стратегії реформування галузі, розробці та реалізації медичних програм, у роботі органів охорони здоровя різних рівнів, у здійсненні контролю за ринком лікарських засобів, у проведенні експертиз, у виконанні міжнародних проектів і заходів медичного характеру, в широкій розяснювальній роботі, підготовці керівних та інших медичних кадрів, а також в інформаційному забезпеченні професійної медичної діяльності тощо. Процес участі цих структур у формуванні та реалізації державної політики України в галузі охорони здоровя вивчався на основі дослідження нормативно-правової бази та категорійно-понятійного апарату їх діяльності, статутних документів цих організацій, а також звітів Міністерства охорони здоровя України про стан справ у системі охорони здоровя. На четвертому етапі дослідження було розроблено критерії ідентифікації та класифікацію діючих в Україні громадських лікарських організацій, а також визначено механізм взаємодії держави та громадських лікарських організацій у процесі формування та реалізації державної політики України в галузі охорони здоровя. У другому розділі - “Державне регулювання діяльності громадських лікарських організацій в Україні” - підкреслюється, що дослідження законодавчого забезпечення функціонування громадських лікарських організацій зумовлюється не лише науковим інтересом до цього суспільного явища, але, передусім, визначається тенденціями євроінтеграційного розвитку України.У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального наукового завдання, що полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні ролі й місця громадських лікарських організацій як субєктів формування та реалізації державної політики в галузі охорони здоровя. Проаналізовано зарубіжні та вітчизняні н