Зображення життя українського селянства у повісті Г. Квітки-Основ’яненко "Маруся". Особливості праці, побуту та звичаїв народу у повісті письменника. Головна ідея та сюжет повісті: оспівування високих морально-етичних якостей простої людини у ті часи.
Аннотация к работе
Сюжет: розповідь про сімю Наума Дрота - на весіллі подруги Маруся й Василь знайомляться й закохуються з першого погляду - Василь просить у Наума Дрота руки його дочки, проте дістає відмову - на другий день Наум Дрот пояснює Василеві причину відмови (Василя заберуть у солдати) - хлопець іде на заробітки, щоб на зароблені гроші знайти собі заміну в солдати - Маруся, збираючи в лісі гриби, потрапляє під зливу, застуджується й раптово помирає (за день до повернення Василя) - тяжко переживаючи втрату, Василь іде до Києва в монастир, а згодом помирає - батьки Марусі знаходять утіху в труді й молитвах. Квітки-Основяненка став образ головної героїні - Марусі, у якому втілено найкращі риси української дівчини-селянки. її неймовірна казкова зовнішня і внутрішня врода ідеалізована й змальована в народнопоетичному ключі: «Та що то за дівка була! Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, бро-воньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте…»; «на все село була і красива, і розумна, і багата, звичайна та ще ж к тому тиха, і смирна, і усякому покірна». У зображенні Марусі, окрім ознак сентименталізму, письменник широко використав ліризм народної пісенності, засоби фольклорного зображення внутрішнього світу дівчини, сильних і піднесених почуттів. Проте ми маємо памятати про те, як багато в , літературі зумовлюється літературним стилем, концепцією, і як багато зумовлюється самим життям (адже з часом люди змінюються, їхнє ставлення до життя, до обставин також не залишається постійним).