Умови предметної явленості смисла в нередукованій свідомості. Можливість виділення "предметного" без використання процедур редукції і предикації. Тип досвіду, що лежить в основі феноменологічної рефлексії. Ейдетичні підстави феноменальної генези.
Аннотация к работе
У звязку з чим, у філософії продовжує залишатися актуальною проблема способів явленості і форм існування феноменального у свідомості. Оскільки поза “річчю” поняття “предмета” виявляється безглуздим, доцільно переосмислити поняття “речі”, що у феноменології заступає поняття “обєкта”. Вальденфельса, “феноменологія у філософському розумінні слова починається лише там, де не лише... інвентаризують обєктивні “феномени”, а де тематизують саму феноменальність феноменів і її логос”. Тенденція до наукоподібної інтерпретації життя свідомості була реалізована у межах “феноменології як строгої науки” самим Гуссерлем. Франк) про знання і свідомість за своїми вихідними установками близько до феноменології, і, разом з тим, у радянській філософії, що характеризується перевагою діяльністного і функціонального підходів у вченні про свідомість, відсутні теоретичні передумови онтологічного дослідження сфери свідомості.У першому розділі “Поняття “предметність” у феноменології” розглядаються необхідні і достатні умови феноменологічного виділення предмета на тлі “горизонту”, визначаються можливі критерії визначення його границь у межах “речі”. У підрозділі 1.1 “Методологічні підстави нередуктивного виділення інтенціонального предмета” обгрунтовується принципова методологічна можливість виділення інтенціонального предмета без використання процедури феноменологічної редукції, тому що редукція не дозволяє розкрити взаємозвязок онтологічного і онтичного аспектів феноменальної реальності. У пункті 1.1.1 “Ейдосно-ноематичне відношення” досліджується специфіка нетрансцендентального підходу у феноменології. У пункті 1.1.2 “Можливості використання категорії “буття” у феноменології” обговорюється питання ії використання непредикуючим способом. У пункті 1.2.3 “Інтегральний досвід як основа феноменологічної рефлексії” показується можливість сприйняття предмета в єдності внутрішнього і зовнішнього горизонтів.
План
2. Основний зміст роботи
Список литературы
1. Нефедев С.Н. Другой как соблазнитель в экзистенциальной феноменологии и литературе // Культура народов Причерноморья. - 1999 - № 11. - С. 145-148 (0,5 д. а.)
2. Нефедев С.Н. Методы феноменологической герменевтики // Культура народов Причерноморья. - 2001 - № 26. - С. 153-156 (0,5 д. а.)
3. Нефедев С.Н. Феномен “маски” и проблема коммуникативного конституирования человека в романе К. Абэ “Чужое лицо” // Культура народов Причерноморья. - 2002 - № 33. - С. 191-194 (0,7 д. а.)
4. Нефедев С.Н. “Миф” как элемент сознания в концепциях А. Лосева и Я. Голосовкера // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. - Симферополь, 2002. - Т. 15 (54), №2: Философия. Социология. - С.63-69 (0,5 д. а.)
5. Нефедев С.Н. Феномен интеллигенции // Материалы Международного симпозиума “Разум в постнеклассическую эпоху: антропологические перспективы”. - Симферополь, 2003. - С. 76-78.