Граматичні особливості латинської актової мови XV - XVI ст. в Україні (на матеріалі гродських і земських судових актів Галицької, Сяноцької, Перемишльської і Львівської адміністративних округ Галицької Русі) - Автореферат
Дослідження морфології та синтаксису актової латинської мови Галицької Русі. Зміни в граматиці актової латини, зумовлені україно-латинським білінгвізмом судових писарів. Роль синтаксичного фактора у зміні морфологічних характеристик латинських словоформ.
Аннотация к работе
Окрема увага в інтерлінгвістиці приділяється вивченню актової латини як особливого мовного феномена, однак центральною проблемою цих мовознавчих праць є переважно лексикологічний аналіз зразків латинської мови в актових книгах. Лексичні особливості актової латини розглядаються, зокрема, у працях Н.І.Безбородько, О.А.Купчинського, Ф.Й. Якщо власне лексичні особливості актової латини висвітлювалися у ряді лінгвістичних праць, то морфолого-синтаксичні закономірності організації мовної системи української редакції середньовічної актової латини залишалися поза увагою мовознавців-латиністів. Відтак сучасна латиністика вимагає теоретичного та практичного вивчення матеріалів актової латини в Україні, що складало б вагу як для історії латинської та української мов, так і для розвитку теорії білінгвізму і взаємодії мов у цілому. Сучасний стан вивчення морфолого-синтаксичної організації системи середньовічної актової латини, необхідність поглиблення проблематики теорії мовних контактів, теорії синтаксичних структур на латинському ґрунті зумовлюють актуальність теми цього дисертаційного дослідження.Оскільки завданням дисертаційного дослідження було виявити інтерференційні зміни в системі граматики актової латини, то найпершою вимогою у виборі обєкта дослідження був відбір таких латинських текстів, які зазнали найбільшого впливу з боку української мови. Базуючись на постулатах загальної лінгвістичної методології, представленої у дисертаційній роботі, опис відображає взаємозвязок мовних рівнів в упорядженні ієрархії мовної системи і будується згідно з вимогами теорії концептуальної граматики: морфологія актової латини відображає інтерференційні зміни у системі парадигм (2-й розділ дисертаційної роботи); Незважаючи на те, що актова латина успадкувала морфолого-синтаксичні форми і функції класичної латини, система частин мови латинської актової мови XV-XV1 ст. в Україні зазнала певних змін під впливом українського мовлення. Це пояснюється тим, що досліджувана актова латина насправді була поверховою імітацією класичної латини: незважаючи на в цілому задовільний рівень володіння латиною, двомовність писарів все ж мала субординативний характер, що і зумовлювало потужний за інтенсивністю, глибокий за наслідками і не усвідомлюваний за психологічним механізмом вплив тогочасної української мови на граматичну структуру актової латини. Зокрема, системі відмінкової парадигми іменника в актовій латині притаманні такі інтерференційні зміни: 1) заміна подвійного називного відмінка (nominativus duplex) орудним відмінком, що змінило синтаксичну характеристику називного відмінка: в актовій латині nominativus не виступає іменною частиною присудка, ця роль відводиться орудному: Et procurator dicitur domino Castellano [X1, 326, 1724]· .