Структура пізнавальної діяльності дітей дошкільного віку з порушеннями зору. Особливості впливу порушення зору на розвиток пізнавальної діяльності дітей. Педагогічні умови використання ігор як засобу розвитку пізнавальної діяльності слабозорих дітей.
Аннотация к работе
Серед дітей, що вимагають особливого підходу значну кількість складають діти з вадами зору. Проблема психічного розвитку дітей з вадами зору досліджувалася багатьма науковцями (Л. Ураховуючи вище зазначене, була сформульована тема дослідження «Гра як засіб розвитку пізнавальної діяльності слабозорих дітей». З метою визначення стану проблеми в наукових дослідженнях, обґрунтування особливостей використання гри як засобу розвитку пізнавальної діяльності слабозорих дітей, педагогічних умов розвитку їхньої пізнавальної діяльності засобами ігор використано метод аналізу й узагальнення наукових даних, представлених у філософських, психолого-педагогічних, медичних і навчально-методичних джерелах. Уперше розроблено і науково обґрунтовано педагогічні умови розвитку пізнавальної діяльності у слабозорих дітей засобами ігор (створення спеціального корекційно-розвивального середовища; забезпечення систематичного медико-психолого-педагогічного супроводу корекційно-розвивальних занять; індивідуалізації та диференціації ігор відповідно до можливостей дітей); розкрито сутність і структуру пізнавальної діяльності дітей з порушенням зору; виявлено вплив порушення зору на розвиток пізнавальної діяльності дітей дошкільного віку (послаблена мотивація пізнавальної діяльності, недостатність зорової інформації, неповнота, неточність, фрагментарність, сповільненість зорово-просторового орієнтування, збіднення предметних уявлень, зниження рівня чуттєвого досвіду); схарактеризовано особливості розвитку пізнавальної діяльності, психомоторних функцій, рухових здібностей слабозорих дітей 5-7 років порівняно зі зрячими однолітками; розроблено експериментальну модель реалізації педагогічних умов розвитку пізнавальної діяльності слабозорих дітей засобами ігор, що складається з трьох етапів (діагностувальний, корекційно-розвивальний, закріплювальний), педагогічних завдань з розвитку особистості, корекції сенсорної системи і вегетативних функцій, психофізичного розвитку та засобів їх реалізації; уточнено зміст поняття «пізнавальна діяльність слабозорих дітей»; подальшого розвитку набула теорія і методика корекційно-розвивальної роботи з розвитку пізнавальної діяльності дітей 5-7 років засобами ігор.У першому розділі «Теоретичні аспекти розвитку пізнавальної діяльності слабозорих дітей» схарактеризовано сучасний стан теорії і практики проблеми розвитку пізнавальної діяльності слабозорих дітей, розкрито роль гри як одного із засобів первинної соціалізації особистості, фактора фізичного і психічного розвитку дитини, окреслено педагогічні умови розвитку пізнавальної діяльності слабозорих дітей засобами ігор. Неповнота, неточність, фрагментарність, сповільненість зорово-просторового орієнтування дітей з порушенням зору призводять до загального збіднення їхніх предметних уявлень, зниження рівня чуттєвого досвіду, мотиваційного боку пізнавальної діяльності. У другому розділі «Особливості пізнавальної діяльності слабозорих дітей 5-7 років» описано методи діагностики пізнавальної діяльності, психомоторних функцій і базових координаційних здібностей, наведено результати констатувального етапу експерименту, кількісний та якісний аналіз експериментальних даних, схарактеризовано особливості організму та розвитку слабозорої дитини. За результатами виконання тесту загальної поінформованості дитини, високого рівня досягли 16,1% дітей ЕГ; 18,1% дітей КГ1 і 71,6% КГ2; середнього - 41,6% дітей ЕГ; 41,8% дітей КГ1 і 21,6% - КГ2. У третьому розділі «Експериментальне дослідження ефективності педагогічних умов розвитку пізнавальної діяльності у слабозорих дітей засобами ігор» описано принципи, зміст і організацію корекційно-розвивальної роботи зі слабозорими дітьми засобами ігор, подано результати формувального етапу експерименту та їх аналіз, доведена ефективність створених педагогічних умов для розвитку пізнавальної діяльності слабозорих дітей 5-7 років, корекції їхніх психомоторних функцій і координаційних здібностей.