Аналіз причин виникнення, розвитку та популярності пародій на готичний роман наприкінці XVIII – початку XIX століть. Особливості жанру готики в літературі. Вивчення творів Джейн Остін "Нортенгерзьке абатство" та Оскара Уайльда "Кентерберійський привид".
Аннотация к работе
Ця робота присвячена дослідженню специфіки та виникнення пародій на готичний роман XVIII-XIX століть на основі творів Джейн Остін «Нортенгерзьке абатство» та Оскара Уайльда «Кентерберійський привид» (Jane Austen «Northanger Abbey», 1817 and Oscar Wilde «The Canterville Ghost», 1887). Отже, метою справжнього дослідження є аналіз причин виникнення, розвитку та популярності пародій на готичний роман наприкінці XVIII - початку XIX століть, на соціальну та сучасну епоху, навіщо нами буде зроблено спробу всебічного дослідження специфічних художніх прийомів цього жанру, що належним чином вплинуло на наступний розвиток романічного жанру.Готика (італ. gotico, від назви германського племені готів), готичний стиль - художній стиль, що був завершальним етапом у розвитку середньовічної культури країн Західної Європи (між серединами XII і XVI століть). Термін «Готика» введений в епоху Відродження як зневажливе позначення всього середньовічного мистецтва, що вважалося «варварським». Готичний роман, або роман жахів - роман, в якому зображено незвичні ситуації, страхіття пекла, страхітливі жорстокості, великі таємниці, що перетворюють людину на іграшку надприродних сил. У вісімнадцятому сторіччі в Англії епоху перед романтизму зявляються нові тенденції у розвитку роману. - від виходу друком «Замку Отранто» Г.Уолпола, першого готичного роману - він вживається як жанрове визначення готичної прози, саме позначає особливий тип розповіді про події епохи середньовіччя, й у сенсі термін «готичний» і «історичний» вживаються як синоніми.Видатними авторами готичного роману 18 ст. були А. Дія в готичному романі відбувається найчастіше в середньовічному готичному замку, перейнятому атмосферою таємничості. Іноді картини страху в готичному романі мали зворотний, комічний ефект, але найчастіше зберігали виховне, дидактичне призначення. Готичний роман вплинув на творчість видатних письменників першої половини 19 ст. Загалом найхарактернішими рисами готичного роману є: · Сюжет будується навколо таємниці - наприклад, чийогось зникнення, нерозкритого злочину тощо.Про готичному романі існує не так вже багато досліджень. Найчастіше під «готичним романом» розуміють «роман жахів», «чорний роман». Скороденко відзначає звязок готичного роману з романами просвітницьким і романтичним. На її думку, романтики запозичили у авторів готичної прози характерні риси романтизму: грандіозні пристрасті, виняткових героїв, загадкові долі, підпорядкування невблаганного року. Так, за півстоліття (з 1764 по початок 20-х років XIX століття) в Англії вийшли в світ кілька сотень готичних романів, що належали перу декількох десятків письменників, переважно другорозрядних: багато з цих творів, які жадібно читалися всюди, зявлялися в кількох виданнях, переводилися на багато європейських мов.Джейн Остін (Jane Austen, 1774-1817) почала писати роман «Нортенгерське абатство» (Northanger Abbey ) в 1794 році, проте, виданий він був уже після смерті письменниці в 1818, коли в літературі переважали сентиментальні мотиви і готика, до яких письменниця ставилася негативно і висміяла їх ще в своїх юнацьких пародіях («Juvunulia»). Пародія на «готичний » роман в «Нортенгерском абатстві » створюється різними способами: шляхом «зниження», «дегероїзації клішірованних ситуацій» [4 , 22] романів «таємниць і жахів», засобами діалогу (наприклад, між Кетрін і містером Торпом), при допомоги комічних ситуацій, в яких виявляється Кетрін. Перші розділи «Нортенгерського абатства», де описується сімя і дитинство Кетрін, являють собою іронічне і послідовне заперечення традиційної експозиції «готичного» роману. На відміну від героїні «Удольфскіе таємниць» Емілі Сент Обер, що вражає своєю красою, Кетрін «had a thin awkward figure, a sallow skin without colour , dark lank hair , and strong features » [3, 5, ch.1]. А от як починає свій «готичний» роман Джейн Остін: «No one who had ever seen Catherine Morland in her infancy would have supposed her born to be an heroine.Також слід згадати повість Томаса Лава Пікока "Абатство кошмарів" - пародія на готичний роман, що є сатирою на характерні для того часу песимізм, байронізм і трансценденталізму. У ній, з справді англійським гумором, зображено коло Шеллі, Байрона і Колриджа (до якого належав і сам Пікок), і пародіюються не тільки готичний роман, але й манери і твори більшості прототипів дійових осіб. Серед ключових засобів пародіювання Пікока, у цілому близьких до Остінівських, виділено гротеск та ексцентричність, спроектовані насамперед на характери персонажів: трансцендентального філософа Флоскі, апокаліптичного проповідника пана Загибеля, природознавця-ентузіаста Астеріаса, “світових скорбників” батька й сина Сплінів, “фатальної жінки” Стелли Загибель. У порівнянні з романними версіями пародія-казка є лаконічною, стислою формою, проте набуває динаміки і поліфонічності, на що вказують миттєві переключення жанрових регістрів (готика - пародія - казка - приповідка) вкупі із зумовленими цим раптовими змінами емоційних ключів (схвильований - іронічн
План
Зміст
Вступ
1. Готичний роман в англійській літературі кінця XVIII - початку XIX століття
1.1 Специфіка терміна «готичний роман»
1.2 Готичний роман: особливості жанру
2. Пародії на готичний роман
2.1 Витоки
2.2 Розвиток пародії на основі твору Джейн Остін
2.3 Розвиток пародії на основі твору Оскара Уайльда