Бактеріостатична дія окремо взятих діючих речовин, що входить до складу препарату "Ендодек", умови та особливості його використання, оцінка ефективності та параметри токсичності. Терапевтична доза при лікуванні корів, хворих на післяродовий ендометрит.
Аннотация к работе
Крім того, виникають порушення процесів його живлення, недостатньої підготовки родових шляхів до виведення плоду і як результат цього - народження гіпотрофіків і мертвих плодів, затримання посліду, що є однією з головних причин виникнення післяродового гнійно-катарального ендометриту (Студенцов А.П., 1970, Логвинов Д.Д., 1975, Звєрєва Г.В., Хомин С.П., 1976, 2002, Смолянінов Б.В., 1980, Сергієнко О.І. 1986, Яблонський В.А., 1989, 2000, Гончаров В.П., Карпов В.А., 1991, Косенко М.В., 1995, Любецький В.Й., 1997, Завірюха В.І., 1999, Харута Г.Г., 2002, Чухрій Б.М. і співавт. Відомо, що власне септичні ускладнення післяродового періоду є поширеною причиною неплідності. У стійловий період ендометритом хворіє від 10 до 72% корів, які отелюються й у цей час найчастіше реєструють гострий перебіг післяродового гнійно-катарального запалення матки (Звєрєва Г.В. та співав. Упродовж останніх десятиріч розроблено та впроваджено у виробництво низку методів лікування корів, хворих на гостру форму післяродового гнійно-катарального ендометриту (ПРГКЕ), які в основному базуються на застосуванні різних антибактеріальних засобів (Звєрєва Г.В., Хомин С.П., 1976, 2002, Яблонський В.А., 1989, 2000, Косенко М.В. і співавт. Цим вимогам відповідає «Ендодек», уперше нами розроблений і рекомендований для лікування корів, хворих на ПРГКЕ. Проведено комплексне дослідження рівня гормонів, ферментів та морфологічних показників крові корів, хворих на ПРГКЕ, до і після застосування «Ендодек». Результати експериментальної роботи доповідались й отримали схвалення на засіданнях вченої ради ДНДКІ ветеринарних препаратів (1998-2003) і на 1-й міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми ветеринарної медицини з питань фізіології й патології відтворення тварин» (Київ, 25-26 травня 2000); науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми розвитку сучасної зооветеринарної науки» (Львів, 4-6 жовтня 2001); «Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки й практики» (Львів, 26-27 червня 2002), (Львів, 26-27 червня 2003); «Досягнення та перспективи розвитку ветеринарної медицини» (Полтава, 19-20 вересня 2002); «Здобутки і перспективи ветеринарного акушерства» (Львів, 24-25 жовтня 2002). Публікації. Дослідні препарати №1, №2, №3 (супозиторії) містять у різних дозах декаметоксин, диоксидин, анаприлін До складу препарату також входять піноутворюючі речовини (кислота лимонна, натрію гідрокарбонат) і наповнювачі (цукор молочний, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль картопляний, моногліцират дистильований, емульгатор-1, поліетиленоксидаза, тальк медичний, аеросил, кальцію стереат, спирт етиловий-ректифікат). Токсичність. Активність аспартат-амінотрансферази, К.Ф. 2.6.1.1 (АсАТ) та аланін-амінотрансферази, К.Ф. 2.6.1.2 (АлАТ) визначали за методом Райтмана-Френкеля в модифікації К.Г. Капетанакі (1962) та рівень загальних ліпідів за допомогою наборів науково-виробничої фірми «SIMKO Ltd» (м. Львів) та «Lachema» (Чехія). Кумуляція. Контрольні групи: К1-клінічно здорові, К2 - корови, хворі на ПРГКЕ, яким 2 рази на добу вводили в матку метродек. Дослідні групи: 1-а (далі - Д1), коровам вводили в матку супозиторій №1; 2-а (Д2) - супозиторій №2; 3-я (Д3) - супозиторій №3. Усім коровам, К2 та Д1, Д2, Д3 один раз на добу вводили внутрішньовенно: 40% розчин глюкози - 150 мл, 10% розчин хлористого кальцію - 100 мл, а відповідно коровам групи К1 - воду для ін’єкцій у дозі 150 мл. Фетальну частину плаценти після наступних родів вивчали за такими показниками: маса плаценти, кількість котиледонів, площа котиледонів, загальна площа судинної оболонки, кількість ворсинок на 1 см2 котиледона, кількість ворсинок фетальної плаценти, їх висота та товщина, рН навколоплодової рідини (Криштофорова Б.В. 1999).