Гострі ушкодження сумково–зв"язкового апарата колінного суглоба - Автореферат

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА „ ІНСТИТУТ ПАТОЛОГІЇ ХРЕБТА ТА СУГЛОБІВ ІМЕНІ ПРОФЕСОРА М.І. СИТЕНКА АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ” АВТОРЕФЕРАТ Гострі ушкодження сумково - звязкового апарата колінного суглоба 14.01.21- травматологія та ортопедія Чеміріс Анатолій Йосипович Харків - 2008 Дисертацією є рукопис. Науковий доктор медичних наук профессор консультант: СІМЕНАЧ Богдан Ілліч, Державна установа “Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка Академії медичних наук України”, головний науковий співробітник відділу науково - медичної інформації групи інтегративної медицини Офіційні доктор медичних наук член - кореспондент АМН опоненти: України, заслужений діяч науки і техніки України професор ГАЙКО Георгій Васильович, Державна установа “Інститут травматології та ортопедії Академії медичних наук України”, директор, керівник відділу травматології та ортопедії дорослих доктор медичних наук професор ШЕВЧЕНКО Станіслав Дмитрович, Державна установа “Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка Академії медичних наук України”, головний науковий співробітник відділу патології хребта та суглобів дитячого віку доктор медичних наук професор СУХІН Юрій Віталійович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри травматології, ортопедії та ВМХ Актуальність теми дослідження. Частота ушкоджень колінного суглоба (КС) як досить складної та важливої системи опорно-рухового апарату і високий відсоток незадовільних результатів лікування хворих із гострими ушкодженнями сумково-зв’язкового апарату колінного суглоба обумовлюють актуальність дослідження обраної теми. Підтвердженням значної уваги вчених до цієї проблеми є висока частота ушкоджень колінного суглоба й значний інформаційний потік публікацій, присвячених травматичній патології колінного суглоба (Ремізов В.Б., 1989; Левенець В.М., 1999; Миронов С.П. зі співавт., 1999; Коструб О.О зі співавт.2004). Розриви зв’язкового апарату в гострому періоді травми супроводжуються значним больовим синдромом, рефлекторним напруженням м’язів, часто поєднуються з ушкодженнями інших елементів суглоба: фіброзної та синовіальної капсули, менісків, хряща, сухожилків і м’язів. Це призводить до різноманітності клінічних форм і проявів патології, завдає значних труднощів при діагностиці та є причиною значної кількості помилок (Сухоносенко В.М.,1974; Сіменач Б.І.,1978,1991; Гіршін С.Г., 1994; Маланін Д.А., 1996; Миронов С.П. зі співавт., 1999; Лінько Я.В.,2003; C.S.Wirth,1989; Noyes F.R.1992; Beynnon B.D. et al. Усунення нестабільності колінного суглоба як клінічного прояву ушкодження сумково-зв’язкового апарату будь-яким із відомих сьогодні хірургічних способів не дозволяє в повній мірі відновити анатомо-функціональну єдність сумково-зв’язкових структур і тим самим нормалізувати його біомеханіку. Однак позитивних результатів вдалося досягнути лише при лікуванні пацієнтів з нестабільністю легкого ступеня. анатомічний колінний суглоб лікування При лікуванні хронічної нестабільності ефективними виявилися виключно оперативні методики, однак тільки у 82-52% у віддалені строки отримані позитивні результати ( I.Insoll et. al., 1983, Колмогорцев І.Е., 2003). Розуміння значення кожного елемента сумково-зв’язкового апарату (СЗА) в стабілізації колінного суглоба, негативної дії тривалої нестабільності на ушкоджені структури і весь колінний суглоб в цілому відкриває можливість прогнозувати перебіг патологічного процесу і тим самим визначити вибір діагностично-лікувальної тактики і заходів, спрямованих на розробку нових технологій хірургічного лікування та пристроїв для їх виконання. Внаслідок обмеженого використання в клінічній практиці технологій хірургічного лікування гострих ушкоджень сумково-зв’язкового апарату колінного суглоба система існуючої післяопераційної реабілітації є не завжди ефективною та потребує подальшого опрацювання. Виконував обстеження для визначення ефективності магнітно-резонансної томографії (МРТ) при гострій травмі колінного суглоба. Побудувати концепцію „гострі ушкодження СЗА КС” у формі інформаційно-концептуальної моделі. 2. Запропонувати організаційні заходи, направлені на покращання допомоги хворим з гострими ушкодженнями СЗА КС. В результаті наукового дослідження: побудована нова концепція «гострі ушкодження СЗА КС», яка вносить нову якість в уявлення про цю проблему і є підставою подальших досліджень; побудована концептуальна модель «гостра нестабільність КС», визначена роль анатомо-функціональних елементів СЗА у забезпеченні стабільності колінного суглоба; запропонована алгоритмована система діагностики гострих ушкоджень СЗА КС дозволяє з’ясувати характер нестабільності та побудувати оптимальну лікувальну тактику; визначено ефективність дослідження ушкоджень СЗА КС в гострому періоді травми на магнітно-резонансному томографі; сформульована і теоретично обґрунтована загальна методологія хірургічного лікування ушкоджень СЗА КС; описано, обґрунтовано і верифіковано технології хірургічних втручань при різних проявах нестабі