Культурологічний зміст ряду понять (селянська, міська, церковно-монастирська гостинність, а також гостинність вищих верств українського суспільства ХІХ ст.). Виявлення і характеристика ознак гостинності, її структура і функції, форми та різновиди.
Аннотация к работе
Гостинність в українській побутовій культурі ХІХ ст. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Загальна характеристика роботи Актуальність дослідження. Гостинність як фундаментальна характеристика людського буття на різних етапах культурно-історичного розвитку людства набувала специфічних етнокультурних рис та різноманітних історичних форм. У зв`язку із входженням України в європейський культурний простір, розширенням географії подорожей актуалізувалось дослідження гостинності в контексті взаємодії українських національних традицій з інноваціями, характерними для сучасного культурного розвитку. Дисертація виконана в руслі розробки пріоритетної культурологічної проблематики і розвиває один із напрямів, передбачених планами науково-дослідної роботи кафедри теорії та історії культури («Культурні процеси в суверенній Україні», «Інтеграція України до світового культурного простору»). Об`єктом даного дисертаційного дослідження є гостинність як соціокультурне явище. Наукова новизна роботи полягає в тому, що: - досліджено історіографію проблеми, реконструйовано та проаналізовано джерельну базу дослідження; - проаналізовано історико-теоретичні підходи до осмислення феномена гостинності; - гостинність досліджено як соціокультурне явище; - уточнено культурологічний зміст основних понять (гість, гостинність, гостина, гостинець; селянська гостинність, міська гостинність, буденна гостинність, святкова гостинність, родинна гостинність, громадська гостинність, церковно-монастирська гостинність, гостинність вищих верств українського суспільства ХІХ ст.); - виявлено характерні особливості, проаналізовано етапи, форми і види гостинності. Київ, 2005 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція «Духовна культура як домінанта українського життєтворення» (м. Проблемам української гостинності присвячені роботи вітчизняного дослідника А. Пономарьова, зокрема, у праці «Традиції шанування» автор звертає увагу на елементи двовір`я, їх роль у звичаях гостинності та вияв в облаштуванні української оселі. Основною джерельною базою дослідження стали документи і матеріали Центрального державного історичного архіву України (Ф. Важливим джерелом для написання роботи були статистичні описи, звіти та праці, що подавали кількісну характеристику побуту різних верств населення в досліджуваний період, зокрема, серед описово-статистичних матеріалів з історії України XIX ст. варто виокремити Статистичний опис Київської Губернії, виданий І. Фундуклеєм (1852) та «Труды этнографическо-статистической комиссии в Западно-Русском крае», підготовлені П. Чубинським, «Труды Комиссии для описания губерний Киевского учебного округа» (1852-1861). Щомісячні історичні журнали «Русская старина», «Русский архив» також містили наукові записки, мемуари, спомини, що характеризували гостинность вищих верств українського суспільства. Таке бачення світу і свого місця в ньому М. Еліаде назвав ідеалом землеробських народів.