Запорозьке козацтво - складне соціальне явище, визнане феноменом світової історії. Завдяки козацтву Запорозької Січі український народ вижив духовно, розвинувся як великий слов’янський народ, один з найбільших у Європі.
Аннотация к работе
Ці землі називалися Диким полем і після нашестя монголо-татар, а потім, внаслідок частих нападів Кримського ханства, землі обезлюдніли і залишилися незаселеними. Верховна влада на Січі належала козацькій раді, брати участь в якій мали право всі козаки. XVI ст.: козаки були рівними перед законом, рівними у праві користуватися землею й іншими угіддями, брати участь у радах, обирати старшину. З України вигнали польських магнатів, шляхту, орендарів, а їх землі, робоча худоба, реманент шляхом займанщини перейшли до козаків, селян, міщан. Козаки дістали право на вільне проживання в містах і селах, заняття ремеслом, торгівлею, промислами, були звільнені від податків.Козацтво виникло у XV ст. на території, що носила назву Дике поле. В основу устрою Запорізької Січі покладався слідуючий принцип: козаки були рівними перед законом, рівними у праві користуватися землею й іншими угіддями, брати участь у радах, обирати старшину.
План
Зміст
Вступ 3
Основна частина 4-12
Висновки 13
Список літератури 14
Вступ
Вывод
1. Козацтво виникло у XV ст. на території, що носила назву Дике поле.
2. В основу устрою Запорізької Січі покладався слідуючий принцип: козаки були рівними перед законом, рівними у праві користуватися землею й іншими угіддями, брати участь у радах, обирати старшину.
3. Господарство запорожців за період існування Січі зазнало серйозних змін. На початку це було полювання на звіра і птицю, рибний і соляний промисли і лише частково розведення худоби та землеробство, то в пізній період Запорізької Січі набуло високого розвитку хутірське господарство
4. Козацька власність визначалась як корпоративна, адже носієм власності виступав не окремий індивід, а корпорація козаків в особі Війська Запорізького. При відсутності приватної власності на землю на Запоріжжі не заборонялась і не обмежувалась рухома приватна власність. Обидві форми власності не протистояли одна одній, а співіснували.
5. Але згодом ситуація змінилась. Було знищене землеволодіння козаків і селян. Повторно утвердилися феодальна земельна власність і кріпосне право. Старшина добилася нобілітації і спадкової власності на рухоме і нерухому майно, перетворившись у привілейований стан.
Список литературы
1. Багалій Д.І. Історія Слобідської України. - Х.: Основа, 1991. - 256с.
2. Голобуцький В.О. Запорізька Січ в останні часи свого існування: 1734-1775 рр. - Дніпропетровськ: Січ, 2004. - 421с.