Проблема належного виконання господарюючими суб’єктами зобов’язань відповідно до умов договору та чинного законодавства. Визначення засад господарсько-правової відповідальності, як комплексного правового інституту, який має особливий предмет регулювання.
Аннотация к работе
Господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин: загально-правовий аспект Становлення України як правової держави обумовило реформування правової системи, вдосконалення законодавства, що регулює відносини в усіх сферах суспільного життя. Це, зокрема стосується питання відповідальності суб’єктів господарювання [19, 6]. Однією із основних засад господарських відносин є належне виконання господарюючими суб’єктами зобов’язань відповідно до умов договору та чинного законодавства. Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України (далі ГК України), учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до порушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених законодавством [7, 265-266]. Метою даної статті є визначення основних засад господарсько-правової відповідальності, як комплексного правового інституту, який має свій особливий предмет регулювання, підстав та меж, на яких вона ґрунтується, визначення основних завдань, функцій, та особливостей відповідальності, дослідження основних критеріїв, за якими можна класифікувати господарсько-правову відповідальність та її основні елементи (умови відповідальності), визначення основних видів господарських санкцій, як міри відповідальності, їх характеристик, думки науковців по відношенню до правової природи цих санкцій та порядок їх застосування. Прострочення виконання зобов’язання загалом тягне за собою обов’язок зобов’язаного суб’єкта відшкодувати завдані простроченням збитки (статті 220, 221, 224 ГК) сплату боржником визначеної законом чи договором неустойки, штрафу, пені (статті 230, 231 ГК), застосування оперативно-господарських санкцій (ст. 236 ГК); порушення господарських зобов’язань щодо якості поставленої продукції (товарів), виконаних робіт, наданих послуг (правові наслідки таких порушень встановлені, зокрема статтями 224, 231, 268 ГК); порушення державної дисципліни цін, пов’язані з виконанням договорів.