Правове регулювання відносин щодо застосування господарсько-правових засобів попередження банкрутства. Надання боржникові додаткових прав щодо порушення справи про банкрутство за його заявою та у зв’язку з цим. Мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ СТЕПАНОВ Олександр Олександрович УДК 346.1 : 347.736 ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВІ ЗАСОБИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ БАНКРУТСТВА Спеціальність: 12.00.04 - господарське право, господарсько-процесуальне право А В Т О Р Е Ф Е Р А Т дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Донецьк - 2006 Дисертацією є рукопис. Донецьк). Дніпропетровськ) Провідна установа - Київський національний університет імені Тараса Шевченка (м. Київ). Захист відбудеться “ 30 ” березня 2006 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.170.02 в Інституті економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77. Автореферат розісланий “ 28 ” лютого 2006 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Грудницька С.М. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. У сучасному цивілізованому світі одним із ключових елементів економічної інфраструктури держави є законодавство про неспроможність (банкрутство), що являє собою юридичну форму втілення певних економічних процесів, які протікають у державі на конкретному етапі розвитку суспільних відносин. Досвід країн з розвинутою ринковою економікою засвідчує, що руйнування навіть одного окремого субєкта господарської діяльності тягне за собою негативні наслідки не тільки для нього та його кредиторів, але і для всього суспільства в цілому. У зв’язку з цим кожна держава прагне створити таку систему засобів попередження банкрутства (ліквідації), яка б була спрямована на недопущення визнання боржника банкрутом у випадку наявності ознак санаційної спроможності боржника. У ході всього розвитку інституту неспроможності (банкрутства) у дореволюційному російському (українському) праві особлива увага традиційно приділялася захистові інтересів кредитора, тоді як попередження банкрутства боржника було формальним. Діюче законодавство України про неспроможність (банкрутство) містить розрізнені норми, спрямовані на попередження банкрутства, що не дозволяє ефективно здійснювати судові процедури банкрутства. Український законодавець, прагнучи створити “нейтральне” законодавство про банкрутство, виходячи з позитивних і негативних аспектів “прокредиторської” і “продебіторської” систем неспроможності, як видається, допустив певні неузгодженості у правовому регулюванні відносин, пов’язаних із застосуванням засобів попередження банкрутства боржника. Праці зазначених вище науковців характеризують неспроможність (банкрутство) як інститут господарського права, детально розкривають питання історії, понятійно-категоріального апарату, процесуальні аспекти провадження у справі про банкрутство, здійснюють порівняльний аналіз систем неспроможності (банкрутства), торкаючись лише деяких аспектів попередження банкрутства. Так, роботи В.А. Малиги, В.В. Радзивілюк, Е.В. Сгари, Б.М. Полякова стосуються детального аналізу окремих засобів попередження банкрутства (санації, мирової угоди), разом з тим ціла низка інших засобів залишилась поза увагою вчених, доопрацювання яких має суттєве значення. Вищенаведене вказує, що дослідження господарсько-правових засобів попередження банкрутства, перш за все тих, що не були предметом дослідження дотепер та удосконалення правового регулювання в даній сфері є актуальним і необхідним. В межах зазначеної теми автором проведено комплексний аналіз законодавства з питань банкрутства та відносин, пов’язаних із застосуванням господарсько-правових засобів попередження банкрутства, та розроблені рекомендації по вдосконаленню діючого законодавства про банкрутство. Для досягнення поставленої мети були сформульовані та виконані наступні завдання: виділити і проаналізувати господарсько-правові засоби попередження банкрутства; виявити позитивні і негативні тенденції в розвитку засобів попередження банкрутства та визначити можливі шляхи удосконалення на основі порівняльного аналізу вітчизняного і закордонного законодавства; зясувати можливість попередження банкрутства на ранніх етапах провадження у справі про банкрутство; розглянути правові аспекти дії мораторію на задоволення вимог кредиторів; проаналізувати правове регулювання відносин, пов’язаних із визнанням недійсними угод боржника та відмовою від поточних угод боржника, та визначити напрями вдосконалення правового регулювання у цій сфері; дослідити стан господарсько-правового забезпечення відповідальності у сфері неспроможності та визначити, з урахуванням практичних потреб, напрями вдосконалення правового регулювання у цій сфері; запропонувати зміни та доповнення до чинного законодавства України про банкрутство з метою ефективної реалізації господарсько-правових засобів попередження банкрутства. Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що: вперше: сформульовано визначення господарсько-правових засобів попередження банкрутства в рамках провадження у справі про банкрутство, під якими розуміються юридичні засоби, спрямовані на недопущення винесення господарським судом постанови про визнання боржника