Економіка України як єдиний народногосподарський комплекс. Дослідження структури економіки, її сутності та поняття. Аналіз регіональних особливостей галузевої структури економіки. Вивчення динаміки та ефективності структурної трансформації економіки.
Аннотация к работе
Лекція 8 ТЕМА: ГОСПОДАРСЬКИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ, ЙОГО СТРУКТУРА І ТРАНСФОРМАЦІЯ В РИНКОВИХ УМОВАХ План 1. Економіка України як єдиний народногосподарський комплекс 2. Динаміка та ефективність структурної трансформації економіки Контрольні питання Література 1. Її економіку як складну систему виробництва матеріальних благ можна уявити як єдиний народногосподарський комплекс (ЄНГК), який являє собою сукупність технологічно і економічно взаємоповязаних виробництв і підприємств, що розвиваються пропорційно і функціонують у системі регіональної, державної і світової економіки. Народногосподарський комплекс України виник на основі соціального та економічного розвитку, міжнародного поділу праці та внутрішньодержавних інтеграційних процесів. Територія економічного простору є одним із головних вимірів регіональної економічної політики, яка вимагає економічного обґрунтування доцільності її використання в тому чи іншому напрямку. Територіальна структура (НГК), в широкому розумінні, відбиває певну територіальну будову народного господарства і характеризується такими основними рисами: - наявність потужних промислової та агропромислової ланок; - активна участь у міжнародному територіальному поділі праці; високий рівень територіального зосередження господарства у понад 60-ти великих економічних вузлах; - надмірно високий рівень зосередження промисловості у промислових агломераціях; - консервативність галузевої структури промисловості з переважанням у ній виробництва засобів виробництва; - аритетність (рівність) промислового та агропромислового виробництв у багатьох областях; - переважно екстенсивний розвиток сільськогосподарського виробництва з недосконалими системами землеробства; - недостатній розвиток рекреаційного комплексу, що не використовує наявні можливості рекреаційного потенціалу країни; - наявність розгалуженої транспортної системи, що має міжнародне значення; - недостатній розвиток ринкової, виробничої, соціальної та екологічної інфраструктур; - недостатній розвиток інноваційного комплексу; - низька забезпеченість власними паливно-енергетичними водними та лісовими ресурсами; - застарілість технологій та зношеність основних виробничих фондів; - недостатнє використання потужностей сировинної бази, вторинних ресурсів, особливо в будівництві; - слабо розвинута галузь утилізації виробничих відходів і використання їх як додаткових ресурсів виробництва. Матеріальне виробництво формується з окремих ланок: промисловість (добувна і обробна), сільське господарство, будівництво, транспорт, звязок тощо.