Господарське право - сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері управління економікою, виробництвом та реалізацією продукції. Сутність принципу поєднання господарського законодавства України з комерційним правом інших країн.
Аннотация к работе
За останні роки було прийнято багато законів, не завжди при цьому враховувались загальнолюдські цінності. В результаті знижується регулюючий вплив законодавства на суспільні відносини. Наявність законів, які не виконуються, приносить великий збиток системі правового регулювання. Тому забезпечення дієвості правових норм - першочергова задача при формуванні правової системи України. Господарське право, як і будь-яку іншу юридичну дисципліну, можна визначити насамперед за предметною ознакою, тобто за сукупністю суспільних відносин, що регулюються нормами господарського права. З цієї точки зору господарське право - система норм, які регулюють господарські відносини, тобто відносини, в які вступають організації, підприємці у процесі своєї господарської діяльності. Зміст предмета господарського права визначається двома основними поняттями: народне господарство і господарська діяльність. Історично склалося так, що абсолютна більшість цих субєктів є державними організаціями. У звязку з цим держава як власник цих підприємств, установ та організацій здійснює в широких межах державне регулювання економіки. Відносини, що виникають при цьому, регулюються різними галузями права: господарським, адміністративним, фінансовим та ін. Таким чином держава виконує функцію організації господарського життя суспільства; - наявність у держави на праві власності ще досить значного масиву майна (передусім засобів виробництва), що зумовлює управління державним сектором економіки з боку держави-власника. 1. Господарське право як галузь права 1.1 Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства Перехід економіки України до ринкових відносин значно залежить від правового забезпечення ринкових реформ, створення необхідних умов для функціонування субєктів господарської діяльності, суворого дотримання ними вимог чинного законодавства. Цивільне право обумовлює загальні основи регулювання майнових і особистих немайнових відносин, а господарське право конкретизує цивільно-правові норми щодо конкретних сфер і видів господарської діяльності. Основним змістом дисципліни «Господарське право» є викладення основних засад господарської діяльності, процесів приватизації, підприємництва, кредитно-банкових відносин податкової політики субєктів та майнових основ господарювання, особливостей правового регулювання в окремих галузях господарювання зовнішньоекономічної діяльності тощо. Великим досягненням у формуванні господарського права є прийняття Господарського кодексу України, який набрав чинності 1 січня 2004 року, а також законів України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 року, «Про приватизацію державного майна» від 4 березня 1992 року, «Про приватизацію малих державних підприємств (мала приватизація)» від 6 березня 1992 року, «Про цінні папери і фондові біржі» від 18 червня 1991 року, «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року, «Про обмеження монополізму і недопускання недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності» від 18 лютого 1992 року тощо. Щоб забезпечити законність актів відомчого законодавства, їх відповідність законам та підзаконним нормативним актам, Указом Президента України Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади від 3 жовтня 1992 р. в Україні введено державну реєстрацію відомчих нормативних актів. Ще один блок нормативних актів господарського законодавства становлять так звані законодавчі акти: а) постанови Верховної Ради України з господарських питань, які були прийняті як акти поточного законодавства; б) декрети Кабінету Міністрів з господарських питань, які приймав Кабінет Міністрів України на підставі тимчасових повноважень, делегованих йому Верховною Радою України.