Характеристика локалізації золотоординського городища "Кінські Води" у XVII-XX століттях. Визначення характеру пам’ятки, реконструкція її розташування на місцевості, що надзвичайно актуально в умовах щільної забудови в сучасних населених пунктах.
Аннотация к работе
Городище Кінські Води у писемних джерелах XVII-XX століття М.В. Єльников Анотація У статті на підставі аналізу писемних даних локалізується золотоординське городище “Кінські Води. З’ясовано, що пам’ятка розташовувалась на важливій стратегічній магістралі, маркуючи напрямок важливих транспортних торгових комунікацій Євразії, відомій у пізні часи як Муравський шлях. Установлено, что памятник располагался на важной стратегической магистрали, маркируя направление важных транспортных коммуникаций Евразии, известной в позднее время как Муравский шлях. Одним з культурних феноменів золотоординської держави були міста, що виникали у степовій зоні за короткий період, маркуючи напрямок важливих транспортних комунікацій Євразії з заходу на схід - північної ділянки Великого шовкового шляху, та з півночі на південь - із давньоруських князівств до Кримського юрту. Серед золотоординських міст, що лежало на перехресті важливих торговельних шляхів й до останнього часу було відоме лише за писемними джерелами, є городище “Кінські Води”. Жеребець, в межах сучасних селищ Таврійське (до 2016 р. Слід відзначити, що перші теоретичні розробки щодо локалізації городища “Кінські Води” були здійснені запорізьким краєзнавцем В.Г. Фоменком, що зібрав значний картографічний матеріал по історії Запорізького краю XVI - XIX ст. У нотатках “Таємниці таврійської річки” від 1969 р. він вперше звернув увагу, що права притока Конки - річка Жеребець між 1б8о - 1730-ми рр. називалася Мечетною. В.Г. Фоменко вказував, що неподалік, на пагорбі Мечеть-могила у с. Юрківка ще на початку XX ст. знаходилися залишки камяного фундаменту якоїсь споруди [3, с.58]. А.А. Русов ще у другій половині XIX ст. дійшов висновку, що Муравський шлях перетинав річку Конку поблизу м.