Гормонально-метаболічні порушення у дівчат-підлітків з ювенільними матковими кровотечами та їх корекція - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. О.О. Богомольця Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук 14.01.01 - акушерство і гінекологія ГОРМОНАЛЬНО-МЕТАБОЛІЧНІ ПОРУШЕННЯ У ДІВЧАТ-ПІДЛІТКІВ З ЮВЕНІЛЬНИМИ МАТКОВИМИ КРОВОТЕЧАМИ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ МАРЧУК НАТАЛІЯ ЮРІЇВНА Київ - 2006 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі акушерства і гінекології № 1 Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького МОЗ України Наукові керівники: доктор медичних наук, професор Беседін Віктор Миколайович, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології № 1 доктор медичних наук, професор Сергієнко Олександр Олексійович Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, завідувач кафедри ендокринології Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Жук Світлана Іванівна,Українська військова медична академія МОЗ України, професор кафедри хірургії доктор медичних наук, професор кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології, заслужений лікар України Паньків Володимир Іванович Буковинська державна медична академія МОЗ України, головний спеціаліст МОЗ з ендокринології Провідна установа: Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, МОЗ України, м. Київ, кафедра акушерства, гінекології і перинатології Захист відбудеться 29 червня 2006 р. о 13 год. Сучасні наукові концепції формування і розвитку періоду статевого дозрівання, у якому встановлюються та активно взаємодіють нейрогуморальні механізми, які регулюють майбутній репродукційний потенціал доводять, що саме пубертат є тим критичним періодом, коли можлива не тільки рання діагностика, але й нерідко успішна корекція різних патологічних станів жіночої статевої системи в їх початкових проявах. Особливе місце при цьому займають стани, які пов’язані із патологічно зміненими взаємовідношеннями гіпоталамо-гіпофізно-яєчникових зв’язків, що призводять до виникнення ЮМК - найтяжчого порушення менструальної функції. У популяції дівчат-підлітків частота розладів менструального циклу за типом ЮМК становить від 15,0% [Кобозева Н.В., Кротин, П.П., 1998, Жук С.І., 1998, Дикушина Е.А., 1996] до 32,0% [Корнилова А.И., Рубина Л.А., 1995]. За даними Українського НДІ ОЗДП хворі на ЮМК становлять 46,0% від усіх госпіталізованих у відділення дитячої гінекології. Проте, літературні джерела про вміст гонадотропних гормонів у хворих на ЮМК досить суперечливі, так само, як і відомості про те, що переважає частіше, персистенція чи атрезія фолікулів. З’ясування взаємозв’язку і взаємовпливу гіперандрогенії та гіперінсулінемії на підставі вивчення гормональних змін й функціонального стану ?-клітин підшлункової залози дасть змогу по-новому підійти до розуміння механізму виникнення ЮМК та опрацювання їх патогенетичної корекції. Дисертація є фрагментом планової науково-дослідницької роботи кафедри акушерства та гінекології №1 Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького „Обмін металопротеїнів, стан перекисного окислення ліпідів та фетоплацентного комплексу при ускладненому перебігу вагітності (анемії вагітних) (номер державної реєстрації 0199U003673). Вивчити стан гормональної ланки у дівчат-підлітків з розладами менструального циклу за типом ЮМК на підставі визначення концентрацій гормонів аденогіпофіза: ФСГ, ЛГ, АКТГ, Прл, ТТГ; гормонів щитоподібної залози: Т4 та Т3; гормонів надниркових залоз: К, ДГЕА-С та яєчників: Е1, Е2, П, Т у крові. 2. Дослідити показники інсулінової резистентності, стан першої та другої фаз секреції інсуліну, а також загальної секреційної відповіді з допомогою аналізу вмісту глюкози, інсуліну, С-пептиду натще та в процесі проведення СГТТ і визначити критерії діагностики гіперінсулінемії у хворих на ЮМК. 3. Вперше проаналізовано зміни концентрації ІРІ крові у базальних умовах і при проведенні адекватних навантажувальних проб в динаміці у хворих з нормальним та підвищеним ІМТ та показано, що у хворих, в яких ЮМК виявлені з менархе базальний рівень ІРІ знижений, а концентрація С-пептиду - підвищена; у пацієнтів, в яких ЮМК виникли на тлі регулярного менструального циклу впродовж 2-3 років від початку менархе - базальна концентрація ІРІ підвищена, рівень С-пептиду - знижений. Вперше проведено факторний аналіз гормональних показників у хворих на ЮМК, внаслідок якого встановлено два некорелюючі між собою фактори: фактор 1 - позитивно корелює з масою тіла та ІМТ, а також з величинами ІРІ та ІПФР-1 і негативно - з величинами С-пептиду та СЗГ; фактор 2 - позитивно корелює з ростом хворих та негативно з величинами ЛГ і ДГЕА-С. У хворих 2-ої групи констатовано вірогідне підвищення базальної концентрації інсуліну у відношенні до показників контрольної групи дівчат (р