Визначення орієнтирів для поглибленого аналізу горбачовської "перебудови" під кутом зору історії свідомості. Своєрідність історичної уяви в СРСР кінця ХХ століття. Тлумачення ролі правосвідомості в часи глибинної трансформації суспільних відносин.
Аннотация к работе
Інститут історії України НАН України ГОРБАЧОВСЬКА «ПЕРЕБУДОВА» В КОНТЕКСТІ ПРОБЛЕМИ СТИЛЮ МИСЛЕННЯ Горенко Олег Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України У статті здійснюється спроба визначення орієнтирів для поглибленого аналізу горбачовської «Перебудови» під кутом зору історії свідомості. Акцентується своєрідність історичної уяви в СРСР кінця ХХ століття. Славнозвісна «творча енергія мас», розтлумачена новим радянським керівництвом значною мірою у метафізичному ключі, мала кінцевим наслідком поразку радянського соціалізму в результаті романтичної віри головного ініціатора демократичних перетворень у соціалізм як самодостатню і самостворюючу ідею. Підтвердженням обґрунтованості такого припущення може слугувати чесне зізнання харизматичного генератора економічного мислення часів «Перебудови», академіка Абела Аганбегяна, який вже після того, як «процес пішов» (і пішов достатньо далеко) раптово поінформував замріяну громадськість про ту цікаву обставину, що насправді вони (реформатори) не знають, що з їхніх зусиль вийде у кінцевому підсумку, оскільки «за таких умов [які вони намірилися створити для своїх співгромадян - О.Г.] ми ніколи не жили». По великому рахунку, попри безпрецедентну для радянської доби відкритість першої особи держави, Михайла Горбачова випадає декодувати за усіма канонами метаісторії Гейдена Вайта.