Характеристика сукупності реформ у політичній, економічній та соціокультурній сферах, що проводилися в Радянському Союзі у 1985-1991 роках. Особливість типізації процесів реформування і зміни влади в тоталітарних та авторитарних політичних режимах.
Аннотация к работе
Академік НАН України, директор Інституту історії України НАН України ГОРБАЧОВСЬКА «ПЕРЕБУДОВА»: УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ Смолій В. «Перебудова» в історіографії означується як сукупність реформ у політичній, економічній та соціокультурній сферах, що проводилися в Радянському Союзі у 1985-1991 роках і загалом призвели до загострення кризи в суспільстві, ліквідації влади КПРС і розпаду СРСР. У дослідженні перебудови як окремого етапу радянської історії та, особливо, перебігу її в Україні важливим є виокремити кілька концептуальних напрямів. У випадку Радянського Союзу прихід до керівництва країни молодих політиків (М.С. Горбачова, М.І. Рижкова, О.М. Яковлєва, Е.А. Шеварнадзе) визначило початок реформаційних зусиль. На квітневому 1985 р. пленумі ЦК КПРС був проголошений курс на прискорення соціально-економічного розвитку і розширення гласності, на технічне переозброєння промисловості, на побудову «гуманного та демократичного соціалізму» в СРСР, що мав забезпечити політичний плюралізм, виправлення деформацій у національному питанні, розширення економічних прав підприємств та стимулювання демократизації суспільного життя, зокрема й в Україні.