Суть та особливості історичних умов виникнення, розвитку та занепаду малих осередків гончарства. Характеристика технології виготовлення глиняних виробів, їх місце й роль у системі традиційно-побутової культури Полтавщини. Формування гончарських династій.
Аннотация к работе
Національна Академія Наук України ІНСТИТУТ українознавства Імені І. КРИП’ЯКЕВИЧА Інститут народознавства АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Гончарство північної групи малих осередків Опішненського гончарного району (друга половина ХІХ-ХХ століття) Спеціальність 07.00.05 - етнологія Міщанин Віктор Данилович ЛЬВІВ - 2007 Дисертацією є рукопис. Роботу виконано в Інституті керамології - відділенні Інституту народознавства Національної академії наук України Науковий керівник: доктор історичних наук, старший науковий співробітник Пошивайло Олесь Миколайович, Інститут керамології - відділення Інституту народознавства НАН України, директор Офіційні опоненти: доктор історичних наук, доцент Глушко Михайло Степанович, Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри етнології кандидат історичних наук Гладкий Микола Іванович, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, доцент кафедри культурології та українознавства Загальна характеристика роботи Актуальність теми. ХІХ - поч. ХХ ст. в Україні налічувалося близько 700 гончарних осередків із самобутніми традиціями організації виробництва, історично сформованими системами формотворення й оздоблення виробів, асортиментним складом продукції та ареалами її поширення. Кожний історико-етнографічний регіон України мав провідні гончарні центри, які були своєрідними монополістами в галузі й певним чином диктували “правила гри” на ринку збуту глиняних виробів, формували регіональні етнічні особливості (Адамівка, Дибинці, Коломия, Косів, Олешня, Опішне, Цвітне, Шатрище та інші). Першими дослідженнями про окремі гончарні осередки (Косів, Пістинь, Кути) були праці Ю.Лащука (1956, 1957). Упродовж останніх двох століть вона - один із провідних регіонів українського гончаротворення, а загальновизнаним лідером Лівобережної України є Опішненський гончарний район з населеними пунктами: Батьки, Безруки, Великі Будища, Вільхове, Глинське, Диканька, Заїченці, Зайцеві хутори, Лазьки, Малі Будища, Міські Млини, Опішне, Півні, Попівка, Старі Млини, Хижняківка, Чернечий Яр, Шкідинівка, Яблучне. ХХ ст. гончарство Опішного стало всесвітньо відомим.