Основні напрямки німецької філософії та теології. Формулювання головних ознак проповіді, як виду красномовства, та типів промов. Форми окремих частин та композиції цілого твору. Жанр духовної кантати, і близьких до нього стилю мотету та Пасіонів.
Аннотация к работе
Національна музична академія України ім. П.І. Чайковського УДК 783.5 Гомілетичні традиції духовних кантат Йогана Себастіана Баха спеціальність 17.00.03 - музичне мистецтво Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства Бєрдєнникова Катерина Михайлівна Київ 2000 Дисертацією є рукопис Робота виконана на кафедрі теорії музики Національної музичної академії України ім. П.І.Чайковського. Особливої уваги заслуговують твори, що призначені для виконання у церкві. В той час, як у іноземній музикознавчій літературі дуже поширеною, традиційною є ідея сприйняття творів Й.С.Баха через призму протестантської теології, літургічних законів, ідея, яка спричинила появу цілої гілки бахознавства (theologische Bachforschung), вітчизняна наука всіляко обминала, замовчувала її, навіть висувала думки про світський характер творчості композитора. На шляху до виконання завдання дисертації можна зазначити такі віхи: 1. вивчення головних напрямків німецької філософії та теології, які закладалися в творчості містиків XIII - XIV століть та сформувалися в період Реформації в працях Мартіна Лютера, Еразма Роттердамського, Філіпа Меланхтона, погляди цих діячів на проповідь та основоположні релігійні догмати, які визначили ідейне спрямування нової церкви, особливості ії гомілетики; 2. формулювання головних ознак проповіді, як виду красномовства, та типів проповіді; 3. аналіз музичного матеріалу в узгодженні з законами проповіді на рівнях співвідношення слова та інтонаційно-тематичного плану твору, форми окремих частин та композиції цілого твору, як носіїв загального, символічно викладеного змісту; 4. перевірка висновків про спадковість традицій проповіді у музичному творі, які були виведені на основі жанру духовної кантати, на близьких до нього жанрах мотету та Пасіонів. Матеріалом дослідження є всі духовні кантати Йогана Себастіана Баха (BWV 1 - 200), мотети, меса h-moll, Magnificat, світські кантати, деякі інструментальні концерти, цикли прелюдій та фуг. У дисертації пропонується герменевтичний метод аналізу, який представляє музичний матеріал як тлумачення Святого Письма, хоралу, тощо. Термін “герменевтика” ввів В.Дільтей, який стверджував, що по відношенню до культури минулого розуміння виступає як метод інтерпретації. Але його теорія є продовженням ідей Ф.Шлейєрмахера, який вперше ввів поняття розуміння і у якого воно набуло статусу категорії. Проекція принципів ораторської диспозиції на композицію цілого твору, риторико-ієрархічна система, виведена в циклі, подають кантату як оповідь. Перший - “Німецький містицизм як етап, що передує появі Нової церкви” - присвячено Йогану Майстеру Екхарту та його учням Генріху Сузо та Йогану Таулеру, у працях яких передбачено головні ідеї Реформації.