Поняття та види інтелектуальної власності. Суб"єкти, об"єкти та підстави виникнення права володіння. Правова основа захисту результатів творчої діяльності. Способи правомірного використання інтелектуальних об"єктів. Розпорядження майновими правами.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАВА Кафедра гуманітарних дисциплін Реферат на тему: Головні принципи права інтелектуальної власності Виконали: студенти ІІ курсу, групи Д-26 Гринченко Д.Ю., Дерев’янкіна Є.О. Київ - 2011 План 1. Країни з ринковою економікою давно усвідомили значення використання і належної охорони результатів творчої діяльності, обєднуваних у понятті інтелектуальна власність, для темпів соціального та промислового розвитку. В Україні цей інститут фактично переживає період становлення, оскільки радянська доктрина цивільного права ґрунтувалася на визнанні та регулюванні авторських прав авторів творів літератури і мистецтва, відкриттів, винаходів та раціоналізаторських пропозицій як таких, що мають головним чином відносний (зобовязально-правовий), а не абсолютний характер. ЦК праву інтелектуальної власності присвячена книга четверта, яка розміщена відразу за книгою третьою Право власності та інші речові права, чим розробники Кодексу мали намір підкреслити соціально-економічне значення інтелектуальної власності, розглядаючи її як підгалузь цивільного права. Недосконалість його полягає у тому, що цей вид власності розуміється як такий, що формується інтелектуальними зусиллями автора, але оформляється юридичне за допомогою документів, які гарантують майнові права. Лише в результаті зазначеної сукупності дій обєкт творчості перетворюється на особливий вид власності. Таким чином, з одного боку, наголошується на значенні врахування тієї обставини, що сутністю інтелектуальної власності є те, що вона стосується інтелектуальної, творчої діяльності, а з іншого, - не менш наполегливо вказується на значення легітимаційного моменту: результати творчої діяльності стають обєктом правового регулювання лише тому, що такими їх визнає закон. Субєктами права інтелектуальної власності можуть бути два види субєктів: 1) творець (творці) обєкта права інтелектуальної власності; 2) Інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права Інтелектуальної власності. Про це йдеться у ст.429 ЦК, яка розрізняє два випадки: 1) визначення субєктів особистих немайнових прав; 2) визначення субєктів майнових прав.