Основи кристалографії та мінералогії. Морфологія, властивості й елементи симетрії кристалів. Фізичні властивості мінералів, їх визначення та форми знаходження. Породоутворюючі мінерали з класів самородних елементів та сульфідів, окислів та гідроокисів.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Херсонський державний університет Кафедра екології та географії Геологія загальна та історична Методичні рекомендації до лабораторних занять з мінералогії Для студентів Інституту природознавства Спеціальності 6.010103. Географія (для денної та заочної форми навчання) Давидов О.В. Херсон - 2011 Геоморфологія Методичні рекомендації до лабораторних занять Автор: Давидов О.В. - кандидат географічних наук, завідувач кафедри екології та географії ХДУ Рецензенти: Шуйський Ю.Д. - доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри фізичної географії та раціонального природокористування ОНУ. Богадьорова Л.М. - кандидат географічних наук, доцент кафедри соціально-економічної географії. Теми лабораторних робіт: № лабораторної роботи Тема лабораторної роботи Кількість годин Сторінки Модуль 1. Морфологія, властивості й елементи симетрії кристалів 2 Лабораторна робота № 2. Фізичні властивості мінералів, методика їх визначення, форми знаходження 4 Визначник мінералів Лабораторна робота № 3. Головні породоутворюючі мінерали з класів самородних елементів та сульфідів 2 Модуль 2. Головні породоутворюючі мінерали з класів галоїдних сполук та сульфатів 2 Лабораторна робота № 5. Більшість мінералів утворює мікрокристали і зустрічається у вигляді дрібнокристалічних або зернистих мас. Вісь симетрії позначається літерою L. Центр симетрії позначається літерою С. Середня сингонія Кристали повязані з середніми сингоніями, мають лише одну вісь симетрії вищого найменування, інші осі симетрії - виключно другого порядку (L2). У кристалах, що відносяться до гексагональної сингонії, єдиною віссю симетрії вищого найменування є вісь шостого порядку (L6), в кристалах тетрагональної сингонії цієї єдиної віссю симетрії вищого найменування є вісь четвертого порядку (L4), а в кристалах тригональної сингонії - вісь третього порядку (L3). В гексагональній сингонії кристалізується мінерал апатит, в тригональній сингонії кристалізується кальцит, в тетрагональній сингонії - мідний колчедан. Кристали моноклінної сингонії мають лише одну вісь симетрії другого порядку (L2). У ромбічну сингонію кристалізується самородна сірка. Завдання для самостійної роботи: 1. Павлинов В.Н. и др. Пособие к лабораторным занятиям по курсу общей геологии. М.: Недра, 1970. Каденская М.И. Руководство к практическим занятиям по минералогии и петрографии. М.: Просвещение, 1976, - 240 с. 3. Музафаров В.Г. Определитель минералов, горных пород и окаменелостей. Миловский А.В. Минералогия и петрография. Сивий М.Я., Свинко Й.М. Геологія. Практикум. К.: Либідь, 2006. Лабораторна робота № 2 Тема: Фізичні властивості мінералів, методика їх визначення, форми знаходження Мета роботи: ознайомитися із фізичними властивостями та формами знаходження мінералів, їх загальною характеристикою та різноманіттям, а також методикою їх визначення. Лабораторне обладнання: колекція мінералів, шкала твердості, препарувальні голки, збільшувальні скельця, соляна кислота. Розгляньте колекцію мінералів та визначте їх фізичні властивості та різноманіття. фізичні властивості мінералів Кожен мінерал характеризується певним хімічним складом і має характерну для нього внутрішню будову. Для одних мінералів постійною ознакою є колір, для інших твердість, для третіх щільність, для четвертих форма кристалів і т.д. У першу чергу звертається увага на блиск мінералів, після цього на твердість, на колір, на риску і т.д. Блиск. Блиск неметалічний Неметалічний блиск може бути різним. 1. Спостерігається переважно у мінералів з добре вираженою спайністю, на площинах спайності. Мінерали середньої твердості - ніготь не залишає на них подряпини; мінерал не залишає подряпини на склі (ангідрит, кальцит, мідний колчедан). Тверді мінерали - залишають подряпину на склі, але не залишають її на гірському кришталі (кварц, польові шпати, сірчаний колчедан). 4. Кальцит зустрічається безкольоровий, білий, жовтий, зелений, блакитний, фіолетовий, бурий, чорний. Іноді спостерігається забарвлення, що виникає від розсіювання білого світла (благородний опал, діамант, лабрадор). За кольором мінерали поділяються на шість груп: 1) колір білий, сіруватий або мінерал безбарвний; 2) колір жовтий, бурий, коричневий, рожевий, червоний; 3) колір зелений; 4) колір блакитний, синій, фіолетовий; 5) колір темно-сірий, чорний; 6) забарвлення мінералу строкате, багатобарвне, зональне. Досконала спайність у одних мінералів може бути виражена в одному напрямку, наприклад у топазу, вольфраміту; у інших - у двох напрямках, польові шпати або в трьох напрямках - камяна сіль, свинцевий блиск, кальцит. Кут між площинами спайності може бути різний. Мінерали, позбавлені спайності, мають нерівний злам, наприклад кварц. Раковистий злам буває у халцедону. Колір свинцево-сірий або сталево-сірий, іноді спостерігається шлейф синюватого або чорного кольору. Супутник - малахіт (травяно-зелений, скипає при дії розбавленої соляної кислоти). Порошок скипає при дії нагрітої соляної кислоти.