Взаємовідносини німецького та єврейського народів протягом століть та зародження антисемітизму. Прихід до влади націонал-соціалістичної партії. Антисемітизм як офіційна політична лінія уряду Німмеччини. Створення гетто та концентраційних таборів смерті.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди Історичний факультет кафедра Всесвітньої історії КУРСОВА РОБОТА Тема: Голокост під час другої світової війни Зміст Вступ 1. Зародження антисемітизму у Німеччині 1.1 Взаємовідносини німецького та єврейського народів протягом століть 1.2 Прихід до влади націонал-соціалістичної партії Німеччини 2. Антисемітизм як офіційна політична лінія уряду нацистської Німеччини 2.1 Становище єврейського населення у Німеччины у кінці 30-х - початку 40-х ХХ століття 2.2 Гетто. Також історики-ревізіоністи намагалися заперечувати самий факт геноциду єврейського народу. Проблема даної курсової роботи полягає в тому, щоб довести, що антисемітизм, що мав місце натериторії Німеччини ще за часів середньовіччя, досяг жахливих розмірів з приходом до влади націонал-соціалістів і обернувся трагедією для мільйонів людей, які пережили Голокост. Предмет Предметом даної курсової роботи є євреї, які проживали на території нацистської Німеччини і країн,окупованих нею в ході другої світової війни. Набагато століть євреї опинилися за межами своєї історичної Батьківщини. Можна припустити, що ... однією з найбільш ймовірних причин, які викликали негативне ставлення до євреїв, була та особливість єврейського народу, завдяки якій він, не маючи ні своєї території, ні своєї мови і будучи розкиданим по всьому світу, тим не менше (беручи живу участь в житті нової батьківщини і аж ніяк ні від кого не відокремлюючись) залишався національно-державним організмом [2] У Німеччині вибухи народного антисемітизму були поширеним явищем впродовж всіх середніх віків та раннього Нового часу. Це часто заохочувалося Церквою, яка іноді полегшувала заколотникам завдання впізнання своїх жертв, змушуючи євреїв носити відмітні деталі в одязі (жовті мітки або ж рогаті шапочки, що увійшли в звичай в Бамберзі XV століття. У другій половині XVI століття в містах Італії, а потім і в інших країнах Європи, євреї були розселені в особливі квартали - гетто. Однак, відштовхуючий образ єврея, підспудно таївся в підсвідомості європейців, який рано чи пізно повинен був дати про себе знати. У занепокоєні Вагнера, що він висловив в нападках на євреїв, як ворогів німецької культури, поєднувалися приховане захоплення народом, який пережив століття утисків і серйозні сумніви щодо здібності його власного народу зберегти індивідуальність за умов вільної конкуренції.