Характеристика сюжету телеграми Сталіна щодо розкрадання урожаю 1932 року. Вилучення всієї їжі в селянських садибах під прикриттям натуральних штрафів за "борги" по хлібозаготівлях. Кампанія по "викриттю контрреволюційного підпілля", її діяльність.
Аннотация к работе
Голодомор На переламі 1932 і 1933 рр. Й. Сталін усвідомив неможливість прямого включення колгоспного ладу в державу-комуну, внаслідок чого відмовився від ідеї влаштування економічних зв’язків між містом і селом на засадах продуктообміну. Поворот в економічній політиці на селі ознаменувався заміною продрозверстки продовольчим податком і дозволом колгоспам та одноосібникам реалізувати за цінами вільного ринку всю продукцію, вироблену понад зафіксовану норму державних поставок. 19 січня 1933 р. РНК СРСР і ЦК ВКП(б) ухвалили постанову «Про обов’язкову поставку зерна державі колгоспами та одноосібними господарствами». С. Косіор постарався оперативно донести до українського компартійно-радянського апарату зміст постанови від 19 січня. На лютневому (1933 р.) пленумі ЦК КП(б)У він заявив: «Закон про обов’язкову поставку хліба державі - виняткової господарсько- політичної важливості документ, який повинен стати могутньою зброєю в успішному проведенні сівби і в усій нашій роботі по зміцненню колгоспів. Суть закону полягає в тому, що замість системи заготівель зернових культур по контрактації, яка існувала раніше, встановлюються певні тверді зобов’язання по здаванню зерна державі. Чим краще колгосп проведе сівбу, чим більший урожай він збере, тим більше хліба у нього залишиться після виконання своїх зобов’язань»1. Щоб усі селяни знали про відмову держави від трирічної прод- розверстки, яка вщент зруйнувала продуктивні сили сільського господарства, секретаріат ЦК КП(б)У затвердив різноманітні заходи. Одночасно з відмовою від продрозверстки, тобто від наміру будувати суспільство на засадах безгрошового продуктообміну між містом та селом, Сталін завдавав свій «сокрушительный удар» по голодуючому українському селянству. На переламі 19321933 рр. чекісти реєстрували зростаючий повстанський потенціал українських селян, не кажучи вже про їхню рішучу відмову брати участь в сільськогосподарських кампаніях, й передусім - у посівній кампанії 1933 р. Ухиляючись від відповідальності за провал хлібозаготівель з урожаю 1932 р., Сталін в інтересах власного політичного виживання перекладав провину за голодування десятків мільйонів радянських громадян на селян. Л.Каганович, який завжди повторював те, що чув від свого патрона, писав Сталіну з Краснодара 5 листопада 1932 р.: «Головне завдання тут тепер - зламати саботаж, без сумніву, організований і керований з єдиного центру». Посилаючи у листопаді 1932 р. в Україну В.Балицького в якості особоуповноваженого ОДПУ, Сталін поставив перед ним завдання, який той незабаром озвучив в оперативному наказі по ДПУ УСРР №1 від 5 грудня 1932 р. Наказ починався з твердження про те, що в Україні існує «організований саботаж хлібозаготівель та осінньої сівби, організовані масові крадіжки у колгоспах і радгоспах, терор щодо найбільш стійких і витриманих комуністів та активістів на селі, перекидання десятків петлюрівських емісарів, розповсюдження петлюрівських летючок. В оперативному наказі В. Балицького по ДПУ УСРР №2 від 13 лютого 1933 р. підбивалися підсумки дій ударно-оперативної групи, створеної з метою «нагального прориву і викриття контрреволюційного підпілля». М.Хатаєвича, у 1932 р. приховуванням зерна займалися від 85 до 90% колгоспників». У лютому 1933 р. на просторах України і Північного Кавказу вже лютував Голодомор, викликаний конфіскацією продовольства у тих селах, які мали добре поставлене присадибне господарство і сподівалися перезимувати без відібраного державою хліба. Операцію «Голодомор» чекісти провели блискуче. Здійснивши операцію з вилучення їжі, органи державної безпеки і політвідділи МТС (у складі яких обов’язково перебував співробітник цих органів) від березня 1933 р. почали відслідковувати ситуацію, доповідаючи про факти голодування в партійні органи. 9 березня 1933 р. заступник начальника Донецького обласного відділу ДПУ Соколов направив першому секретарю обкому партії С. Саркісову довідку, яка починалася так: «За матеріалами райапа- ратів ДПУ, одержаних нами за останню декаду, видно, що в ряді районів області продовольчі утруднення місцями набирають загрозливі форми і розміри.