Історія України в 30-ті рр. XX ст. Суспільно-політичні та економічні причини і передумови голодомору 1932—1933 рр., його наслідки, історичне значення. Політика радянського уряду щодо українського населення. Насильницька масова і суцільна колективізація.
Аннотация к работе
А слідування давній забороні у післякультівські часи пояснюється надто затяжним вивільненням громадської свідомості з-під впливу догматів сталінщини. голодомор колективізація уряд економічний Проте і найсуворіше вето не могло викоренити з памяті народу спогади про голод. Страхітлива трагедія голоду на Україні та в інших районах СРСР викликала щире співчуття світової громадськості. Вище партійно-державне керівництво Української СРР, зокрема генеральний секретар КП(б)У С. Косіор, голова ВУЦВК Г. Петровський, голова Раднаркому України В. Чубар, не знайшло в собі політичної волі та особистої мужності протистояти диктату Й. Сталіна, фактично ставши слухняним знаряддям у його руках.[1. С.88-89] Голод, що поширювався протягом 1932 р., набув найстрашнішої сили на поч. За вказівкою московських емісарів В. Молотова, Л. Каґановича, П. Постишева, які керували хлібозаготівлею в Україні, коли хліба не було, забирали сухарі, картоплю, сало, соління, тобто всі запаси їжі. Польські прикордонники, знаючи про Голодомор, дивилися на це крізь пальці.